Хроніки пікіруючої «тушки»

Уперше опубліковано: 26.12.2016

Авторка перекладу: Світлана

Минуло більше доби після катастрофи літака військово-транспортної авіації рф, і вже пішли перші версії причин катастрофи. Ще вчора в російських новинних каналах пройшла тестова версія про птаха, який потрапив у двигун літака. Напевно, це була пробна куля, метою якої було промацати настрій публіки щодо засвоєння найнеймовірніших версій. Виявилося, що публіка зайнята зовсім іншими питаннями, а саме – вимаганням від усіх близьких і далеких сусідів безумовного співчуття. Воно й зрозуміло, бо падіння військового борту з російськими військовими скоморохами і старшими офіцерами у кращому разі викликає байдужість, а у тих, кого ці військові вбивають, – полегшення. Тому виразної реакції на птахів не вийшло.

Чомусь автори версії не побажали уточнити час катастрофи і скласти факти у невелику купку, щоб зрозуміти абсурдність їхньої казки. А вони такі. Катастрофа сталася в темний час доби, коли птахи не літають, хіба що сови і тому подібне. Інцидент стався за кілька кілометрів від берега, і важко собі уявити, що зимової ночі, далеко від берега, на висоті понад кілометр літатимуть якісь птахи. Якщо не йдеться про спеціально підготовлених путіним стерхів, то птахи – відвертий стьоб авторів. Крім того, це має бути зграя птахів, бо один великий птах може вивести лише один двигун із трьох. Така ситуація не є катастрофічною для Ту-154, і він цілком міг би повернутися на базу і навіть продовжити політ. Крім того, якби птахи одночасно потрапили у всі три двигуни, літак ще міг би якийсь час планерувати і екіпаж доповів би на землю про інцидент. Як відомо, нічого такого не сталося. Принаймні, влада не дає коментарів з приводу радіообміну між екіпажем і диспетчером, а такий обмін просто неминучий, бо машину потрібно правильно вивести на потрібний ешелон руху. З цього випливає, що або обмін ішов у такому ключі, що оприлюднити це не можна, або літак загинув миттєво, що може бути внаслідок вибуху, який вивів з ладу радіозв’язок.

Наші колеги звертають увагу на ще один важливий момент. Літак злетів із підмосковного аеродрому «Чкаловський», і кінцевим пунктом польоту була авіабаза ВПС рф «Хмеймім» у Сирії. Але тактико-технічні дані літака кажуть про те, що відстань від москви до Дамаска він міг легко виконати на одній заправці пального. Тобто додатковий цикл зльоту-посадки був економічно невигідний, і пілоти комерційних авіаліній намагаються цього уникати, щоб не допустити перевитрати пального. «Тушка» могла йти на одній дозаправці пального 3500–4000 км. З урахуванням того що пасажирський салон було завантажено трохи більше ніж наполовину, то питань із перевантаженням і як наслідок – меншим завантаженням пальним просто немає. Це означає, що посадка в Сочі була необхідна з інших причин.

Як потім з’ясувалося, крім військових співаків, танцюристів і гармоністів, на борту літака була група старших офіцерів, включаючи керівника військової поліції ЗС рф, генерал-лейтенанта Івановського. Цей факт ще офіційно не підтверджено, але все зводиться до цього. За чутками, він поїхав до Сирії, щоб із групою старших офіцерів керувати кадировським батальйоном військової поліції, тобто зачистками захопленого Алеппо. Де ця група зайшла на борт – невідомо. Можливо, саме їх підбирали в Сочі, а можливо, довантажилися ще чимось, і вже точно – не балалайками.

Поки що немає даних про те, де в цей час перебував сам путін, але відомо, що більшу частину часу, особливо в холодну пору року, він живе в сочинській резиденції «Бычаров ручей». Якщо він був у Сочі, то багато що стає на місце. Начальник військової поліції міг бути на інструктажі у самого путіна чи у найбільш довірених осіб. Отже, завдання ставилося усно, без фіксації на папері. Про що там могло йтися, здогадатися нескладно. ООН створила трибунал із розслідування воєнних злочинів у Сирії, а це означає, що команда чистильників повинна спрацювати дуже ретельно.

Мабуть, на борту було ще щось, що не повинно потрапити до чужих рук. Очевидці стверджують, що рятувальників, водолазів і технічних засобів нагнали стільки, що підводний човен «Курськ» обзаздрився б. Там зараз пірнають усі, хто є в рф. Очевидно, їх цікавлять не покійники, бо їхні тіла збирають у купи. З огляду на те що ВМС країн НАТО дедалі більше активізуються в акваторії Чорного моря, не можна виключити, що до місця аварії може висунутись якийсь підводний апарат, здатний щось зафіксувати або підняти з місця. Тож у районі падіння – повний аврал. Що б це означало – побачимо.

Але тут слід згадати катастрофу А-321 над Синаєм річної давнини. Росіяни тоді також відкидали версію теракту до останнього. Крапку на ній поставили супутникові знімки штатівських космічних розвідників. Відразу після цього слідчі єгипетських авіаслужб виявили не просто сліди теракту, а й те, що вказувало на автора. Після цього рф виділила Єгипту $10 мільярдів пільгового кредиту і взагалі – нестерпно задружила з Каїром.

Усе це поки що – розрізнені шматочки картини, але вже зараз можна сказати впевнено: росіяни, як завжди, придумають щось безтямне, як це було зі згаданим вище А-321 або Ту-154 Леха Качинського.