Уперше опубліковано: 30.05.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
З раннього ранку в Мережі з’явилася маса повідомлень про те, що Жолт Баєр, соратник прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, виступив з різкими нападками на Україну, причому зробив це у стилі товариша путіна, розмірковуючи про те, що жодної української культури не існує і що Україна – штучне утворення. Мабуть, він посоромився розповісти ще й про те, що Україну створив сифілітик Ульянов-Ленін, але, можливо, утримався, щоб не бути викритим у прямому плагіаті путінських промов. Але, як ми знаємо, зараз кремль розконсервував усі свої активи та кинув їх в інформаційний бій, бо справи з війною в Україні виглядають дедалі сумнішими.
Нещодавні стогони товаришів Берлусконі та Кісінджера своєю злагодженістю нагадали виступ тріо тенорів Паваротті, Домінго та Каррераса, але це порівняння стосується не голосу чи репертуару, а синхронності промов. Складається враження, що вони мають одну партитуру і співають з одного аркуша. Але на підспівку підтягнули персонажів, яких би сто років ніхто не знав, а тепер завдяки скандальним заявам ці імена буде покрито шаром ганебної популярності.
У зв’язку з цим згадується нещодавній діалог з одним із колег, який сказав про те, що у своїй переважній масі болгари є ще більшими совками, ніж були за Тодора Живкова. Озираючись в історичну ретроспективу, він зауважив, що в усіх останніх великих світових подіях Болгарія завжди вибирала не той бік і зараз робить приблизно те ж саме. Зрозуміло, що не йдеться про невелику кількість тих, хто «прокинувся», але основна маса, яка послідовно обирає «червоного» президента, підтверджує його висновки.
Приблизно те саме можна сказати і про Угорщину з її постійним вибором неправильного боку у всіх великих подіях того ж самого 20 століття, як і у випадку з Болгарією. Років десять тому довелося читати мемуари начальника генерального штабу Австро-Угорської імперії Конрада фон Гетцендорфа. Охочі можуть зробити те саме, бо там можна знайти безліч паралелей між періодом до початку Першої світової війни в Угорщині й нашого періоду від весни 2019 до зими 2022 років у плані підготовки до війни. Але в цьому випадку цікаве не це.
Там автор описував те, як приймалися рішення з питань обороноздатності країни та яку роль у підсумковій неготовності до війни відіграла позиція угорців. Тоді була дивна структура збройних сил, що складалися окремо з її австрійської та угорської частини і спільної надбудови, але головне – фінансування військових програм йшло через парламент, де угорська його частина могла легко заблокувати будь-яке рішення, що постійно й робила. Фон Гетцендорф прямо писав про те, що угорці послідовно зривали основні оборонні законопроєкти, і він вважав, що саботаж у них у крові.
Усе-таки тоді це було списано на щось снобське і суто внутрішнє в тому сенсі, що австрійці вважали себе не рівнею угорцям і шляхетнішим племенем, але це нагадало давні розповіді родичів про часи окупації Донбасу під час Другої світової. Вони дуже тепло відгукувалися про італійців, непогано – про німців і більш-менш нормально про румунів. Про угорців завжди відгукувалися у стилі «Не дай боже».
(Далі буде)