Ознаки паніки (Частина 2)

Про Рибаря пишу спеціально, бо всім відомо, що візуальні образи сприймаються швидше і глибше, і його карти, що колись віщували успіх військової кампанії, тепер показують якщо не зовсім протилежне, то розворот подій в іншому напрямі. Очевидно, що сама інформація цих каналів спрямована на внутрішнього споживача, і ті десятки, а часом і сотні тисяч підписників зараз бачать і читають речі, які вони взагалі не очікували виявити, причому – з дружніх джерел. Ну, і плюс до того, всі вони бачать власні цвинтарі, та й так знають, скільки знайомих загинуло на війні, яка повинна була переможно закінчитися ще років зо три тому.

І ось просто зараз тема втрат там стає мало не основною. Зрозуміло, що людські втрати їх ніколи особливо не цікавили, якщо це не стосується близьких. З іншого боку, якщо за знищених близьких отримано відповідний відкат, то й тема закрилася, а от болючі описи того, що робиться з танками, кораблями і особливо ППО, непокоїть усіх, бо прилетіти вже може до кого завгодно і де завгодно. Тому запитання про те, куди дівається військове майно, зброя та боєприпаси, цікавить навіть зовсім далеких від війни лаптів.

І ось за останні пару місяців ці самі ресурси почали йти у втрати найбільш непередбачуваним чином від ударів дип-страйк і особливо мідл-страйк, які дедалі інтенсивніше застосовують Сили оборони України. З цього приводу вони виступали вже не раз, але зазвичай – шматками, без висновків і акуратно, щоб не зробити собі вирвані роки. Збирати все це до купи не було ні часу, ні бажання, але сьогодні вийшов великий пост, і що найголовніше – на флагманському ТГ-каналі їхньої пропаганди – «Конторській табакерці». Це варте великої цитати, бо добро на таке дало ФСБ, та й написано там уже з елементами паніки. Ось цей текст:

«Уже багато військкорів висловилися про те, як сильно змінилася ситуація із застосуванням ворогом нових дронів, які використовують штучний інтелект. Якщо узагальнити, то ми справді стрімко програли так званий middle-strike. Тобто противник може безкарно знищувати нашу логістику вглиб до 300 кілометрів. Чому це важливо? Всі в москві очікують проривів на фронті. Але як їх робити в умовах проблемної логістики – питання. Техніка з боку росії на фронті практично не застосовується. Тактика просочування з подальшим накопиченням особового складу дає вкрай обмежені плоди. Адже навіть захоплені окопи треба кимось утримувати…»

Тут особливо цінним є те, що ворог сам визнає, що проблеми з логістикою вже виникають на глибині до 300 кілометрів. Тобто вогневі ураження постачання військ уже регулярно завдаються на половині відстані від нашого кордону до москви. Погодьмося, таке визнання там далося непросто. І можна тільки уявити, що вони хотіли б написати з цього приводу, але втрималися. І на продовження теми технічно і акуратно там пишуть у стилі «А мы же ж что жеж?»:

«Військові дедалі голосніше висловлюють претензії до міністерства оборони, до Андрія Бєлоусова та його дітища «Рубікон». Як так вийшло, що, маючи суперсучасний центр із мільярдними бюджетами, ми примудряємося програвати хохлам? А де ж обіцяні роботи на фронті? Це все в дуже невеликій кількості. Виходить, що кошти на це було виділено, а результату немає? Хотілося б пояснень. Або хоча б внутрішніх перевірок. Інакше про жодну літню наступальну кампанію і мови бути не може».

(Далі буде)