Авторка перекладу: Світлана
Останнім часом при огляді цілої низки ворожих ТГ-каналів складається враження, що там почалася паніка, і вся справа в тому, що комусь її вдається приховати краще, а комусь – гірше. Дехто намагається не торкатися цієї теми, обмежуючись тим, що на фронті ситуація важка, але без особливих подробиць. А ми спеціально чекали на момент, коли показовий і в чомусь еталонний канал прямо висловиться на цю тему, і цей момент настав.
Для тих, хто не має нервів блукати цими клоаками, просто поясню, що з 2022 року позначилося кілька десятків таких каналів, які робили собі перегляди на тому, що коментували події на війні. Зрозуміло, що це робилося в стилі «Ура! Дайош!», бо ніхто не мав сумнівів у тому, що військова операція скоро закінчиться повним розгромом України. Саме тому вони вкладалися у свою діяльність усією пролетарською ненавистю. Але війна затяглася, і колишні розмови про те, що скоро армії дозволять воювати на всю силу і тоді вона покаже кузькіну мать, уже перестали діяти на публіку, і довелося перемикати оберти в інший бік.
Такий розворот стався практично синхронно тому, що кремль явно вказав напрям, у якому треба розвивати риторику, мовляв, війна йде не з Україною, а НАТО і що воюють виключно найманці. Був час, коли вони, як під копірку, публікували «оповідання фронтовиків» про те, що в ефірі не чути української мови, а лише польську, литовську, німецьку і трохи англійську. Тим самим вони пояснювали своїй аудиторії відсутність великих успіхів і ті величезні втрати, які приховувати стало вже неможливо.
Проте виклад ішов більш-менш рівно, і там говорили про те, що вдалося захопити ще одну посадку, вийти на околиці населеного пункту, і, звісно ж, там смакували удари ракетами або КАБами. Тобто просто було змінено тональність із режиму бліцкригу на режим війни, пов’язаної з виснаженням ресурсів. І треба зауважити, що в цій парадигмі вони працювали понад два роки, і як виявилося, саме цей напрям став глухим кутом, бо з ресурсами у них самих стало кепсько. Як наслідок, пішли дедалі сумніші зведення з фронту.
Ті, хто читав чи слухав зведення наших медійно відомих діячів, напевно, не раз звертали увагу на те, що ті цитують подібні джерела, і чули назви каналів типу «Два майори» або «Рибар». Ну, а останній відомий ще й дуже характерною і добре відомою інфографікою, з постійною публікацією карт лінії фронту з напрямом руху військ. І ось зараз його карти виглядають зовсім печально, бо кількість синіх стрілок, що позначають удари ЗСУ, дедалі більшає. Це при тому, що тривалий час таких практично не було, бо наші війська перебували у глухій обороні.
А тепер цей канал та більшість інших пафосних джерел змушені констатувати, що ЗСУ почали жорстко огризатися і рвати їхню оборону. Поки що це не дуже глибокі прориви, лише на два-три, іноді – на десяток кілометрів, але їх стає дедалі більше, і ворогові доводиться визнавати, що, швидше за все, йдеться про керований та узгоджений процес, заснований не на глибоких проривах, а на широкому, нехай і не дуже швидкому, русі вперед. Причому низка цих діячів зазначає, що ЗСУ перейняли їхню власну тактику просочування, але допиляли її до вбивчого рівня, підкріплюючи дрібні групи масованим супроводом наземних та повітряних дронів. І це виявилося набагато болючішим, ніж їхні одноразові пінгвіни.
(Далі буде)
Це московити “трішки” перебільшили, що тактика малих груп їхня. Я добре пам’ятаю, як весною 2022го року в нашому Броварському р-ні, наші військові по ночах малими групами залітали в захоплені села і винищували усіх московитів і їхню техніку, що на очі потрапляла. Після таких нальотів русня спочатку почала один за одним полишать захоплені села, а потім і зовсім драпонула до своєї московії. Красти історію, тактику і інше, то вже їхня сутність.