Наслідки вибору (Частина 6)

Навіть не так: цей статус піде зі США і повернеться до Великої Британії, яка має величезний досвід у цій справі. Як ми пам’ятаємо, Британія втратила цей статус із початком Другої світової війни. Очевидно, що оформлення нового лідера буде зафіксовано на глобальному рівні, і тоді хтось обов’язково поставить запитання: «Ну що, діду, ти зробив Америку великою знову?» Але це не все.

Річ у тім, що Додік просто зараз демонструє: Америка, вплутавшись у бійку, поки що не змогла досягти поставлених цілей, і схоже на те, що це вже й не вдасться. У такому разі як же тоді промови самого Тромба про бездарний вихід з Афганістану та про нездар, які розпочали війну в Іраку та Афганістані без конкретного плану успіху? Війна з Іраном — його власна. Він її розпочав за власним бажанням, і тепер уже нема на кого спихнути цей факт. А це — удар по статусу світової військової держави.

Просто нагадаємо, що Афганістан мав дещо інший підтекст як у плані ведення воєнних дій, так і в плані виходу звідти. Головною метою військової операції було знищення верхівки терористичної організації «Аль-Каїда» і конкретно — Усами бен Ладена. Афганістан потрапив під роздачу тому, що вся ця зграя тривалий час переховувалася в гірському печерному комплексі Тора-Бора. Так от, ці завдання були повністю виконані. Частина керівництва організації була знищена в Афганістані, а сам Усама — у Пакистані, і за ідеєю після цього вже можна було звідти виходити, але таке рішення сильно запізнилося, хоча ніхто не міг пояснити конкретно, що війська там роблять після досягнення всіх цілей.

Тут же ситуація може мати зовсім інший вигляд. Якщо Додік вийде з бійки, не досягнувши жодної цілі, які він сам називав публічно, то у світі це буде сприйнято не те що як поразка, а як нездатність США домогатися поставленої мети. А це — зниження загального статусу. І ось прямо зараз, починаючи з Давосу, починає формуватися новий глобальний економічний альянс, який включає Канаду (що стала формальним лідером цього руху), а також ЄС, Японію, Мексику, Австралію та ще пару-трійку країн Азії та Латинської Америки. Туди США теж не запрошують.

Поки йде відпрацювання базових документів, які мають чітко та неупереджено ідентифікувати країну походження товару. Це важливий момент, оскільки саме на товари, походження яких буде визначено як внутрішнє (тобто вони належать країні, що входить до альянсу), не поширюватимуться митні та інші збори. Тобто, йде формування зони вільної торгівлі, яка може охопити ринок місткістю 1,5 мільярда людей, без США.

У такому разі ланцюжки постачань набудуть зовсім іншого формату, і всім стане зрозуміло, що Додік зі своїми тарифами випхнув США ще з одного альянсу. Він заявляв, що всі стоятимуть у черзі, щоб потрапити на ринок США, а тут усе розвертається в інший бік. Тобто, всі ініціативи Додіка, від війни в Ірані до його «тарифів», дали прямо протилежний ефект. Але найболючіше, що прямо зараз припікає Додіка, — його тиск на країни НАТО з тим, щоб ті збільшили свої витрати на оборону. При цьому він розповідав, що несправедливо покладатися на США у плані безпеки безкоштовно. Він навіть вимагав платити за те, що він усіх захистить.

Але прямо зараз усі спостерігають, як він захищає своїх союзників у Перській затоці, і ставлення до його промов явно змінюється. Щодо збільшення витрат на оборону Канадою та країнами НАТО в Європі, то майже всі вони вже подолали цільовий бар’єр у 2%, а багато хто — пішов набагато далі, і зростання цих витрат триває. Тільки от Додік розраховував, що всі ці кошти підуть на закупівлю американських озброєнь, а сталося щось інше. Європа дедалі жорсткіше у плані озброєнь використовує принцип «Купуй європейське».

Збройові компанії Європи отримують нові великі замовлення на нові озброєння і прямо зараз переживають ренесанс. І вже проглядається найближча перспектива заміщення американських озброєнь європейськими. Додіка аж трясе від такого розкладу, і він закликає європейців не чудити і не витрачати гроші на розробку нової зброї чи створення нових виробництв, оскільки в США і так усе вже є, але процес уже пішов. І всім зрозуміло, що саме Додік спустив його з гальм. Тому Європа і проігнорувала потуги Тромба втягнути їх у його війну проти Ірану. А старий ще керуватиме Штатами 2 роки і майже 10 місяців. За цей час він зможе накоїти ще багато чого.