Автор перекладу: Світлана
Учора весь день обговорювалася новина про законопроєкт, ініціатором якого став сенатор Ліндсі Грем, щодо запровадження «килимових санкцій» проти росії в разі зриву переговорів, і, напевно, в цьому обговоренні було пропущено важливу деталь. Якщо за адміністрації Байдена ці ініціативи виходили з Білого дому, то тепер ініціатива виникла в Конгресі, а не в команді Трумпа, де за три місяці навіть язики стерли, вилизуючи прутіна. Тут варто зауважити, що саме подання цієї новини мало досить показовий характер. Було заявлено, що Сенат готовий проголосувати за цей законопроєкт 72 голосами, що дозволяє подолати можливе вето Трумпа. Тобто з самого початку мається на увазі, що Трумп і особливо його молода команда на чолі з Віткоффом будуть категорично проти цієї ініціативи.
Суть санкцій зводиться до того, що США автоматично запровадять 500% мита для країн, які купуватимуть кілька ключових товарних позицій з федерації, включаючи нафту, газ і уран. І ось сьогодні вранці стало відомо, що підстави для ухвалення цього закону вже дозріли. Держсекретар Рубіо заявив про те, що Штати вмивають руки і не виступатимуть посередниками у переговорах між Україною і росією. Це означає, що час запуску цього законодавчого акту вже настав. Але це не все.
Стало відомо, що ініціативу Сенату потужно підтримав ЄС, який просто зараз розробляє черговий, 17-й пакет санкцій проти росії. За словами міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро після зустрічі з головою Держдепартаменту США Марко Рубіо у Вашингтоні у четвер, Євросоюз підтримує ініціативу Сенату і координує свої дії так, щоб узгодити обсяг та строки запровадження рестрикції з тим, що напрацьовано в США. Зокрема, міністр закордонних справ Франції сказав таке:
«Ми, європейці, підтримаємо цю американську ініціативу 17-м пакетом санкцій, і я пообіцяв [сенатору] Ліндсі Грему, що ми постараємося скоординувати ці два пакети санкцій як по суті, так і за строками… Я думаю, що тепер абсолютно ясно, що єдиною перешкодою до миру в Україні сьогодні є Владімір Путін».
Крім того, Барро заявив, що мета нових європейських санкцій – посилити тиск на москву в разі її відмови від перемир’я. За його словами, президент РФ Владімір Путін «не зробив жодних зусиль» і не подав жодного сигналу про готовність до миру з Україною. Як це не дивно, але в умовах торговельної війни і ЄС, і Сенат США зійшлися на думці як щодо того, хто є коренем зла в цій ситуації, так і щодо того, що санкції мають бути максимально жорсткими.
Тим більше що зараз уже всім стало зрозуміло, що вилучення з обігу російських нафти й газу зі світового торговельного балансу не стане катастрофою. Ці позиції є кому й чим успішно замістити. І між іншим, бездумна торговельна політика Трумпа, а точніше – реакція у відповідь на неї, показала світу одну важливу особливість. Самоізоляція навіть такої великої економіки, як США, при правильному формулюванні питання не стане катастрофою для решти світу.
Просто зараз у стрімкому темпі будуються нові ланцюжки постачань навколо США, і незважаючи на безумовні проблеми, зараз відкриваються й нові можливості. Наприклад, до фокусів Трампа Канада уявити собі не могла, що зможе лише за пару місяців більш ніж на третину збільшити свій експорт до Азії, а Німеччина ніяк не очікувала, що кошти, що пішли з цінних паперів США, дадуть різке зростання припливу капіталів у її цінні папери. За кілька місяців зростання склало близько 40% до того самого періоду минулого року.
А все це свідчить про те, що заїжджені штампи про «незамінність» кількох позицій російського експорту вже давно не мають під собою жодних підстав. Та й сама Європа побачила, що цілком можливо замістити російський експорт за рахунок постачань з інших місць і що охочих вийти на стабільний і передбачуваний ринок Європи більше ніж достатньо. Словом, дід Кабай може опинитись у ситуації, яку він не бачив навіть у страшному сні.