Особистий друг прутіна, письменник-романіст за освітою, а тепер – глава «Роснєфті» сумно розповідає про галузеві тенденції, що насторожують, і про те, що з цим треба щось робити. Зауважимо, що навіть такі близькі до царя персонажі не наважуються сказати, що твоя війна нас усіх скоро зажене в труну. Тому вони щось там розповідають про санкції, про несприятливу кон’юнктуру та інше, але ні слова про те, що Сили оборони України дедалі рішучіше вирізають нафтові активи і що саме ця тенденція виглядає лякає найбільше. Адже нарощування кількості ударів і, головне – їхньої важкості дає приблизні перспективи того, що на них чекає завтра, і ця картина виглядає страшно.
Але це – не все. Дедалі більше найупоротіших прихильників війни поступово починають дистанціюватися від царя, що явно поїхав дахом на своїй грі в солдатики. Провідні зет-блогери, то один, то інший, видають в ефір таке, чого від них взагалі ніхто не міг чекати ще кілька місяців тому. Ряд губернаторів також публічно заявляють, що продовження війни веде їхні регіони до катастрофи. Але хто міг би очікувати щось подібне від генерального попа Гундяєва? А тим часом джерела у кремлі висловлюють дедалі глибше занепокоєння з його приводу. Ось що видав один із кремлівців буквально сьогодні:
«Наш патріарх мене непокоїть. Доходять чутки про те, що він втрачає віру в перемогу у сво. І дедалі частіше висловлює сумніви, невдоволення. Наприклад, кажуть, він був незадоволений тим, що церкві доручено створити нові молитви, які переламають ситуацію на фронті… Казав: «А раптом молитви не подіють, перемоги не буде? Що тоді?» Такі сумніви багатьом у нас не подобаються. Дуже сподіваюся, що патріарх впорається з усіма викликами і продовжить служіння на чолі російської церкви».
Причому попи – спритні пацієнти, і їх голими руками не візьмеш. Щойно почали висловлюватися думки про те, що Гундяєв уже не той і що з нього потихеньку починає сипатися крамола, попи відразу спрацювали на випередження. Один із близьких до Гундяєва попів тут же пояснив причину сумнівів, що носяться під куполами їхніх установ. За його словами, на них немає провини і в адміністрації царя самі винні в такому стані справ:
«Просто суспільство не у всьому поки що прислухається до нас. Ще не заборонило аборти, не садить за неоязичництво, десятину нам усі росіяни почнуть платити лише восени. Якщо росія стане ближчою до церкви, і перемога наблизиться. Є над чим працювати».
Тобто замість лютого десятину відсунули на вересень, і від цього всі проблеми. Ну, а фраза «Є над чим працювати» після перерахування всіх «негативних чинників», що впливають на ситуацію, прямо вказує на те, що працювати треба не попам, а прутінському оточенню. Ось вони вже й повернули подачу в кремль. Адже царедворці – досвідчені пройдисвіти і все це ловлять на льоту. Вони розуміють, що такі обертання кормою як церкви, так і губернаторів можуть бути тільки в тому випадку, коли хватка альфа-самця істотно ослабла, що в такому бандитському суспільстві – небезпечно для пахана.
Тож тривога наростає, і збереження прутіним влади в такій ситуації тримається виключно на боягузтві рабів. Адже ще після того як Пригожин повів на столицю «марш справедливості», всім стало зрозуміло, що цар не просто злякався під себе, а зробив це так, що лопатою не розкидаєш. І ось зараз дедалі більше персонажів дозволяють собі речі, які коштували б їм як мінімум свободи або й життя, але їхні демарші залишаються без особливих наслідків. Ну що ж, рано чи пізно зірки обов’язково зійдуться. Якби біля керма США не було те, що там є зараз, курник уже почав би сипатися кілька місяців тому. Але чим далі відтягується неминуче, тим веселішим буде його сюжет.
хуйло должен быть уничтожен.
каРФаген должен быть разрушен!
Те, що в курнику втрачають оптимизм – то добре. Що московитська релігійна секта втрачає віру в себе – ще краще. Тим більше, що доказів її нездатности вже достатньо.
Сегодня американцы опять на луну полетели.
По этому поводу в курятнике начался переполох. На завтра назначенно срочное совещание Госдуры , а Катриарх Перил уже предал всех в NASA анафиме.
Знову скрепки погнулися!
> кажуть, він був незадоволений тим, що церкві доручено створити нові молитви, які переламають ситуацію на фронті…
І його цілком можливо зрозуміти: він може щось там знати з історії ще до Рюрика, і пам’ятати, що християнство було формалізовано й інституційовано в Римській імперії (а пізніше і сраліним у їхньому курнику) для того, щоби промивати мізки масам і тримати їх під контролем, а не для того, щоби впливати на хід подій.
> Ще не заборонило аборти, не садить за неоязичництво, десятину нам усі росіяни почнуть платити лише восени.
І тому вони продовжуватимуть висувати нереалістичні вимоги, щоби виправдади те, що вони не можуть виконати завдань, які їм неможливо виконати фізично, і для яких їхня структура насправді й не призначена.
Втім, коли все остаточно летітиме в прірву, за них ще можуть хапатися як за останню соломинку… і навіть дати їм десятину — коли вона вартуватиме менше паперу її банкнот.
> …а вдруг молитивы не сработают, что тогда?
Вся суть веры в одной фразе.
Ага. А якщо вони “подіють”, це теж насправді буде раптом (а не закономірно).