Іранська кантата (Частина 3)

Через те що Ізраїль не ставив глобальних цілей, а діє в рамках тих часових рамок, які визначає Додік, то він робить короткі, але важливі та обдумані кроки для досягнення конкретних локальних цілей, а ось у Додіка ситуація зовсім інша. Йому треба було зіграти роль Цезаря у стилі «Прийшов, побачив, переміг». Йому потрібне було сяяння блискавичної перемоги, але його не сталося ні після ліквідації верхівки режиму, ні після того, як справді було уражено безліч об’єктів військової та критичної інфраструктури. Очевидно, що Додік очікував обвалу режиму після серії таких ударів, але нічого такого не сталося навіть близько.

Він кілька разів намагався розповісти про те, що все вже розбомбили і що ось вона – перемога. Але щойно він починав іти в таку риторику, негайно летіло по країнах Затоки, американських активах у регіоні і, звісно ж – по Ізраїлю. Тому його заяви про перемогу і про те, що він може завершити операцію будь-якої миті, не просто не відповідали дійсності, а й виявилися смішними. Тобто замість величі всі його потуги призвели до протилежного. Адже всім зрозуміло, що перемогу над ворогом можна оголошувати у двох випадках. Перший – визнання ворогом своєї поразки і другий – визнавати вже нікому й нема чого, але ворога розбито і він втратив здатність до опору і тим більше – протистояння. Через те що нічого цього досягти не вдалося, то пишні міркування Додіка про перемогу виглядають як мінімум безглуздо.

Ба більше, перемогу можна й не оголошувати, а це стане всім зрозуміло за простою ознакою – ситуація кардинально і незворотно складається на користь однієї зі сторін – учасниць конфлікту і вона є такою за фактом. Насправді ж ситуація в регіоні стала набагато гіршою, ніж перед початком операції. Ба більше, ситуація стала гіршою і у глобальному плані, і не лише через те, що злетіли ціни на нафту й газ. 

Справа в тому, що після Другої світової війни Штати взяли на себе роль гаранта свободи судноплавства у Світовому океані. І ось зараз своєю блокадою Ормузької протоки Іран кинув прямий виклик цій ролі США, і, як виявилося, вони її не вивозять. Точніше, Додік навіть поняття не має, як це можна вирішити, тому і його паніка з вимогою до союзників надіслати свій флот. А як ми знаємо, союзники послали Додіка, резонно пояснивши, що він не радився з ними перед початком бійки, тож тепер вони вмивають руки.

А це ставить під питання одну з фундаментальних функцій, які виконували США як наддержава. Власне, це був елемент глобальної величі Штатів, і Додік його щойно спустив в унітаз. Адже його передвиборче гасло – «Зробимо Америку великою знову». Мало того, що він нічого не зробив для зміцнення її величі, але він зливає навіть те, що йому дісталося у спадок від попередників. Авторитет Штатів зараз виконує «круте піке», і не бачити це можуть лише альтернативно обдаровані пацієнти.

Ну, а все це, разом узяте, говорить про те, що Додік відігрує прутінську сцену «Київ за три дні», але в іншому місці, з іншого приводу та іншими засобами. Крім того, він уже явно взяв на озброєння прутінську тезу «Все йде за планом». Але кожен наступний день протистояння готує свої сюрпризи. Раніше ми писали про те, що бородаті вдарили по стоянці літаків-заправників ВПС США і пошкодили п’ять машин. Гегсет відразу заявив, що пошкодження виявилися незначними, хоча згодом з’явилося фото, на якому було видно центральну частину одного з танкерів, що повністю вигоріла.

Кілька днів тому ЗМІ повідомили, що пошкодження було завдано літаку F-35, і загалом тут немає сенсу міркувати, наскільки невидимим виявився цей літак, адже в реальних бойових діях може статися будь-що і втрати неминучі навіть серед найновіших зразків озброєнь. Але тут справа в тому, що Тромб розповідав, що він знищив весь іранський флот, а також усі ВПС та ППО. І ось на цьому тлі підбитий винищувач виглядає не комільфо, адже ти або знищив ППО, або щось із двох одне.

І ось на 30-й день війни стало відомо, що бородаті уразили літак ДРЛВ E-3G Sentry, що знаходився на стоянці саудівської авіабази, вартість якого, з урахуванням модернізацій, які пройшли всі літаки цього типу, доходить до $0,5 мільярда. До цього подібні літаки втрачали тільки лапті, а тепер Додік привів свої ВПС до того ж, що і прутін – свої. За попередніми даними, літак було уражено дроном, швидше за все, «Шахедом», і в такому випадку співвідношення ціни засобу ураження та цілі роблять цю втрату найбільш ганебною, і не тільки в цій військовій кампанії.

Ну, а вишнею на торті в цьому випадку є те, що низка країн Затоки вже прийняла наших військових для того, щоб ті організували антидронову оборону з урахуванням досвіду війни в Україні. Цю ж допомогу було запропоновано і американцям, але Додік публічно заявив, що Україна – остання країна, до якої він звернеться по допомогу. Ну що ж, його бравада щойно коштувала пів мільярда доларів. А війна триває, і американські ЗМІ вже кажуть про кілька тижнів сухопутної операції… Що ж, Додік поки що ні на йоту не відхиляється від того курсу, який проклав прутін. Можливо, хтось у США таки зможе роздивитися цю вражаючу рису найкращого президента і, можливо, хоча це навряд, дасть їй оцінку.