Те, як попи це описують, виглядає непосильною і важкою працею, яку вони звалили на себе, ризикуючи життям. І якщо їх слухати, то таке справді може спасти на думку. Адже вони однією рукою моляться за перемогу, а іншою – відганяють бісів від царя. Кожен може самостійно спробувати робити це одночасно і побачити, наскільки це важка праця. За таке не десятину треба давати, а двадцятину чи навіть тридцятину. Тим більше що вони уточнюють цю саму важкість своєї праці ось так: «Ми створюємо молитви, які не можуть не подіяти».

І треба зауважити, що поки попи собі думають, як правильно «створити молитву», щоб слово «імператор» якось римувалося зі словом «победа», долаючи труднощі рими «деду – победу», лапті докладають максимальних зусиль до того, щоб їхній весняний наступ хоча б якось закріпився у плані рішучого просування. Втім, виходить це в них так собі, але звуки молитов, що долинають здалеку, роблять свою справу.

НАСТУПИВ НАСТУП

Як відомо, вже близько десяти днів ворог намагається наступати буквально по всьому фронту, і виходить це в нього явно не так, як планувалося. Справа в тому, що Сили оборони виконали серію ударів на випередження по тилах противника, де він концентрував особовий склад і матеріальну частину для майбутнього наступу. В результаті вдалося результативно накрити десятки сховищ боєприпасів, місць укриття техніки, паливні склади, вузли зв’язку та управління, а також місця, де накопичувалися самі штурмовики. Сам алгоритм ураження цих цілей показав ворогові, що його плани не залишилися в таємниці, і тому треба наступати в режимі «як є», що й було зроблено.

Але, як заведено, будь-який їхній наступ має супроводжуватися перерахуванням чогось там захопленого, а цього разу виявилося, що Сили оборони завдали болючих контрударів на південному напрямку, внаслідок чого ворог був змушений вийти з цілої низки населених пунктів. Проте коли немає можливості грати з топонімами, можна показати відео самого наступу. Точніше, можна показати те, як їхній м’ясний штурм іде вперед, без демонстрації того, що з ним зрештою сталося. Але таке кіно не влаштовує навіть самих лаптів, і в результаті вони так оцінюють такі сюжети:

«У Telegram-каналі Mash опублікували відеозапис, як російські штурмовики на самокатах наступають на Костянтинівку. При цьому наступ чомусь називають широким. Здавалося б, ні для кого не новина, що бійці для наступу (особливо штурмовики) застосовують широкий спектр транспортних пристроїв. Біда всього навчить, як кажуть…»

Тут необхідна невелика ремарка. Про мотоцикли і самокати, хай і не дуже охоче, лапті все ж таки іноді пишуть, але ж зйомки їхніх штурмів веде й наша сторона. Причому ці зйомки дуже якісні, бо камера ударного дрона показує картинку з різних ракурсів як до удару, так і після того, і тут немає ніякої постановки і все знімається, як є. І ось із цих відео стає зрозуміло, що, крім самокатів, зафіксовано застосування ішаків та коней, але про них ворог категорично не пише.

(Далі буде)

3 коментар до “Болотні пристрасті (Частина 3)”
  1. “За таке не десятину треба давати, а двадцятину чи навіть тридцятину.” — десятина це 1/10 частина від чогось (виручки, прибутків тощо).. Відповідно двадцятина та тридцятина це 1/20 та 1/30 від чогось, тобто в 2 та 3 рази не більше, а менше від десятини. Дроби, 5 клас середньої загальноосвітньої школи.

    1. Дроби, 5 клас середньої загальноосвітньої школи.
      Ну це ж стьоб, невже не зрозуміло?
      Читайте Мюнхгаузена, чи що…..

  2. > як заведено, будь-який їхній наступ має супроводжуватися перерахуванням чогось там захопленого,
     
    Їм би повчитися у своїх тилових колег, які замість здобутків ЗСУ перераховують кількісь одиниць пожежної техніки й особового складу, які вони відправляють на місце на подивитися. Так і ці могли би перелічувати кількість техніки й осоьового складу, які було задіяно в черговому наступі, без уточнення долі, яка спіткала їх у результаті цього наступу.

Коментарі закриті.