Уперше опубліковано: 04.02.2019
Авторка перекладу: Світлана
Прессекретар імператора найбільше не любив пресконференцій. Вони його втомлювали і дратували. Справді, набагато краще випускати раз на тиждень пресрелізи, де все чорним по білому написано, і жодних безглуздих запитань. Ба більше, він якось вирішив проаналізувати цей феномен, щоб знайти те, що його найбільше не влаштовує у пресконференціях, і швидко дійшов висновку, що на цих заходах його не влаштовує присутність преси. Дійшовши такого висновку, він почав міркувати далі – спробував навести аргументи на користь існування преси як такої, але нічого не зміг придумати.
Проте він якось не наважувався порушити це питання перед імператором, бо той вважає пресу інформаційною зброєю, якою він вносить смуту в лави противника. Але прессекретар був ближче до землі й розумів, що витрати від застосування цієї зброї давно перевершили її користь. У сухому залишку власна преса завдавала імперії шкоди, і що найсумніше, явно працював накопичувальний ефект, і в якийсь момент ця шкода спрацює подібно до кумулятивного струменя.
Словом, проблему вже давно зрозуміли та окреслили, але моменту, коли її можна було б вирішити раз і назавжди, – все не було. Щоправда, було вжито певних заходів, щоб ця публіка завдавала мінімум клопотів, і тому за кожним із журналістів закріплювалося одне запитання, яке виписувала сама пресслужба. Це дало позитивний ефект, і кількість неприємних несподіванок зменшилася, але лихо було з іноземними журналістами. Бувало, що вони ставили такі запитання, що доводилося вмикати «дурня».
Але й це питання було вирішено. У редакціях периферійних газет запровадили посади «іноземний журналіст», і все налагодилося, неприємних запитань уже не було, але він сам забував відповіді на запитання, і тому траплялися різні конфузи. Тому він чекав моменту, щоб покінчити з цим неподобством, а поки що – доводилося грати роль, як-от сьогодні.
Він виступив перед журналістами з енергійною промовою про те, що імператор дав команду розробити невидимі ракети, невидимі черевики і навіть гіперзвукові і теж невидимі гроші.
Потім від питань оборони він перейшов до питань економіки та оголосив про рішення імператора виплачувати пенсії громадянам Венесуели, Сирії та Зімбабве, чим привів журналістів у повний захват. Після цього почалося найнеприємніше: запитання – відповіді.
– Пане Носков, яке негативне зростання відсотків на кожен кілограм зябу очікується цього року?
– Як просувається програма зі збільшення вмісту бензину в нафті?
– Коли уряд планує перейти до наступного етапу пенсійної реформи, а саме – навчання пенсіонерів гри на флейтах?
– Чи правда, що «Газпром» буде перейменовано на «Газзпром», з двома або навіть трьома літерами З?
– Який марки ключка імператора і чи займається він художніми гімнастками?
Але ось настав час «іноземних» журналістів. Тут треба було забезпечити повну взаємодію й зіграти як треба.
– Пане Носков, журналіст видання «Салехард Ньюз». Кажуть, що опори кримського мосту почали рухатися, – що ви можете сказати з цього приводу? І ще. Сьогодні обвалився фасад інституту, який займався дослідженням тримальних властивостей дна під мостом, – чи не створить це проблеми?
– Гарне запитання. Міст справді почав рухатися у південному напрямку. З одного боку, це – неприємно, а з іншого – ми передбачали таку можливість, і якщо все продовжиться в цьому ж ключі – буде відкрито фінансування з добудови мосту до Туреччини. Всім очевидно, що цей напрямок матиме більший попит серед автомобілістів.
– Інформаційне агентство «Сиктивкар Таймс». Пане Носков, імператор говорив про те, що після війни в Чечні жити стане краще, стане веселіше, потім – що краще стане після війни в Грузії, після цього – що війна в Україні вилікує імперію від усіх неприємностей, тепер – війна в Сирії, а покращень досі не видно, то коли ж вони настануть?
– Вони вже настали! Адже треба об’єктивно підходити до цих речей. На цей Новий рік імператор вперше зробив країні такий шикарний подарунок, якого ніколи не робив, – подарував ракету «Авангард». Ще один подарунок було зроблено, але не розрекламовано. Все ж таки непокоїлися за долю авіаносця «Кузя», і ось тепер можна сказати, що його дуже скоро полагодять у Китаї. Ба більше, наші колеги обіцяли модернізувати димар, і авіаносець зможе працювати на хмизі.
(Далі буде)