Балтійська епопея (Частина 2)

Саме після цього червоні матроси, розпалені можливістю захопити сотні бочок і тисячі пляшок з алкоголем, кинулися на штурм Зимового Ермітажу, про що потім зняли безліч фільмів, але без вказівки на те, що саме червоногвардійці там захоплювали. Тож якщо все ж таки вони встановлять зенітний комплекс на палубу, а у трубах розмістять пускові установки ракет «Калібр», то це буде вже не старий крейсер, а новий лінкор зі страшною вогневою міццю. А якщо на щоглу замість знаменитого прожектора поставлять лазерну зброю, то це вже взагалі буде щось особливе.

Але після епічного удару по Усть-Лузі відкритим залишилося питання про те, чи буде це «двієчка» разом із портом Приморськ, чи все ж таки Сили оборони оформлять «трієчку», включаючи Кірішський НПЗ, також розташований поряд із містом, яке ще пам’ятає прутіна, що стоїть у партері серед підворіття. І ось усе стало на місце.

Сьогодні стало відомо про те, що в ніч проти четверга зграя добрих птахів долетіла до цього заводу, і він підтримав фаєр-шоу, які від початку тижня розгорнулися в портах. Про це поки що скромно пишуть ворожі ТГ-канали, але факт атаки вже підтвердив і місцевий гауляйтер Дрозденко. Офіційно він заявив таке:

«Відбиття атаки ведеться над Кірішським районом. Є пошкодження у промисловій зоні. За попередньою інформацією, постраждалих немає».

Можна не сумніватися в тому, що в наступному повідомленні він розповість, скільки одиниць спецтехніки прибуло на місце і скільки особового складу там щось гасять. Якщо все виглядатиме зовсім похмуро, то він ще додасть інформацію про те, скільки квадратних метрів охопила пожежа. Тобто доповість публіці вкрай важливу та змістовну інформацію. Зате він ніколи не розповість іншого, а саме того, що об’єднує ці три уражені локації, хоча все це лежить на поверхні.

НПЗ «КІНЕФ» потрапляє під удар вже вчетверте. Перша атака відбулася у березні 2024 року, друга – у березні 2025, третя – у жовтні 2025, і ось знову – у березні 2026-го. Тобто «березневі іди» для заводу – не пустий звук. А тим часом завод на 100% належить ПАТ «Сургутнєфтєгаз», структура власності якого практично повністю закрита. Але за численними даними, основним власником компанії є клан прутіна, прямо і через підставних осіб. Тобто це – особистий «свічковий заводик» царя, ну, а порти Приморськ та Усть-Луга є експортним плечем підприємства. Вироблені там нафтопродукти відвантажуються на танкери практично поряд, і загалом це є для прутіна чимось на кшталт «деткам на конфетки».

І ось щойно ми спостерігали удари саме по царських угіддях. Скажімо так, це нам чи комусь іще такі речі можуть бути не зовсім очевидними, але ближнє коло прутінського угруповання цю схему знає напевне. Так зазвичай буває саме з бізнесом такого роду, куди не мають права поткнутися з перевірками жодні структури, і вони точно знають, чому так. Ніхто не стане кришити батон на царський бізнес, бо розплата буде миттєвою та жорстокою. Але у цього статусу виявився і зворотний бік. Усі ті, хто в темі, зараз спостерігають, як Сили оборони буквально за кілька днів завдали серію найпотужніших ударів по гаманцю фюрера, а той сидить у бункері і тихо псує повітря.

У такому разі у багатьох виникають крамольні думки про те, що якщо прутін не здатний захистити власні активи, то він уже не зможе цього зробити ніде. З іншого боку, подібна атака повинна була б запустити якісь політичні процеси, якщо вже військовим нема чим прикрити найцінніше, але схоже на те, що цього цар боїться ще більше, бо весь час свого правління він був в образі мачо, з яким спілкуватися з позиції сили не просто марно, а й небезпечно, а тому голосно дати задню означає зруйнувати цей образ, а для правителя курника це вкрай небезпечна ситуація, і практично завжди вона запускає таймер зворотного відліку до моменту втрати влади тим або іншим шляхом.