Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Складається враження, що лапті ніяк не можуть збагнути, як саме їм слід коментувати нічний удар по портовій інфраструктурі в Усть-Лузі. На думку західних ЗМІ, саме цей удар привів до наймасштабніших наслідків за весь той час, відколи Сили оборони України розпочали атаки на ворожу нафтову галузь. І загалом вони мають для цього всі підстави. По-перше, мешканці Ленобласті ще не настільки лякані, як у регіонах, куди прилітає регулярно і вже довгий час, а тому – бадьоро знімають відео зі своїми коментарями та викладають це в Мережу. Тому це можна сприймати як інформацію з першоджерела.

Ну, а відео виходять барвисті, і судячи з усього, з настанням темряви пожежа там тільки посилюється, бо візуально це виглядає дуже епічно. Плюс до того, заграву та величезний шлейф диму чудово видно з Фінляндії. Ну, і звісно, є дані з супутників, які показують масштаби дискотеки. Тож поки що неможливо приблизно оцінювати масштаб збитків, яких завдали наші дрони. Ось коли там все успішно догорить, тоді й можна буде підбивати остаточні підсумки, а поки що можна міркувати лише про те, що вже відбулося.

А відбувся ганебний розгром стратегічних активів ворога. Адже всім відомо, що джерелом імперської пихи стали гроші, отримані від продажу нафти, але навіть цей вентиль, відкриваючи який, вони перетворюють нафту на гроші, вберегти не вдалося. Причому удар по Усть-Лузі стався буквально через кілька днів після попереднього удару по нафтовій інфраструктурі порту Приморськ, розташованого лише за кілька десятків кілометрів. З одного боку, це – системна і досить успішна робота Сил оборони України, а з іншого – системний провал ворожих збройних сил.

Що характерно, на кількох відео, знятих аборигенами, голос за кадром здивовано бубонить про те, що, мабуть, «у военных выходной, пуговицы в ряд», бо роботу ЗРК чи зенітних гармат або кулеметів не зафіксовано. Цей стан речей ще раз підтверджує викладки японського OSINT-аналітика, які ми наводили раніше, з приводу того, що з Ленобласті вивезли до 80% засобів ППО для заповнення втрат у тимчасово окупованому Криму і в Краснодарському краї. Порти залишилися без прикриття, і судячи з того, що після показової прочуханки, яку добрі птахи оформили порту Приморськ, в Усть-Лугу ніхто й нічого не перекинув, хоча час для цього був, то, мабуть, перекидати вже банально нічого.

Але тут слід вказати ще на один важливий момент. До цілі по прямій дрони летіли близько 1000 кілометрів, фактично перетнувши всю територію європейської частини курника з півдня на північ, і на цій відстані теж не було адекватної зенітної оборони. Це випливає з того, що, принаймні, частина ударів завдавалася не звичними дронами-камікадзе, а рідкісними засобами ураження – авіабомбами ФАБ-250, які скидалися з перероблених легкомоторних літаків-дронів «Летюча лисиця». Саме цими бомбами не лише накрили об’єкти нафтової інфраструктури, а й відбомбилися по суднобудівному заводу в сусідньому Виборзі. Саме такими бомбами було суттєво пошкоджено майже добудований патрульний криголам «Пурга» проєкту 23550 і щось там ще. І це – вкрай цікава деталь.

Наскільки відомо, до цього моменту подібні дрони просто набивалися вибухівкою та діяли в режимі камікадзе. Але очевидно, що сталевий корпус авіабомби має дещо більшу пробивну здатність, і тому для певного набору цілей саме вони є більш відповідним засобом ураження. Проте в цьому випадку йдеться не про бомбу, а про носія. Просто вдумаймося в те, що сталося. Декілька легкомоторних літаків, хай і безпілотних, пролетіли над територією курника близько 1000 кілометрів, і їх ніхто не виявив.

(Далі буде)

Один коментар до “Усть-Луга. Післясмак (Частина 1)”

Коментарі закриті.