Загалом у тих, хто розуміє, що таке Тромб, жодних сумнівів у тому, що переговори зайдуть у глухий кут, не було в принципі. Питання було в тому, що робитиме Додік після того, як його емісарів повозять мордою об стіл. І швидше за все, йому все зійшло б з рук, але літнє бомбардування Ірану і захоплення Мадуро увімкнули у Додіка сплячий комплекс Наполеона, і він наважився на маленьку переможну війну.
Справді, минулого літа авіаційні удари по Ірану було розпочато і закінчено, що називається – на своє задоволення, без якихось значних наслідків для Ізраїлю, США та світу. Мабуть, Додік вирішив, що й цього разу він зможе виконати щось подібне, але розклад виявився дещо іншим. Адже минулого разу ударів було завдано по таких об’єктах, обурюватись ураженням яких Іран не міг. Точніше, він міг би й обуритися, але в такому разі довелося б говорити, що в Натанзі, Ісфахані та деяких інших місцях було атаковано центрифуги, де виробляли збагачений Уран, а це – не за фен-шуєм.
Цього разу удари почалися з ліквідації верхівки бородатого уряду, і в тому числі верховного рушника, товариша Хохмейні. Вже тільки одне це надало збройному конфлікту зовсім іншої тональності. Але ліквідовано було й інших «членів політбюро», включаючи верхівку КВІР. Проте, як було сказано вище, «Марсіанин» розігнав фахівців з цієї проблематики, і Додіку не було кому сказати про те, що знищення керівного Олімпу в Ірані навряд чи призведе до падіння режиму.
Справа в тому, що з самого моменту захоплення влади рушники планували і вибудовували структуру влади та її силову складову, виходячи з того, що масштабний конфлікт зі Штатами може статися будь-якої миті і що уряд може виявитися обезголовленим. На цей випадок було розроблено відповідні плани і процедури, які дозволяють заміщувати вибулі ключові фігури досить швидко, а заміна відразу включається в роботу з відновлення режиму.
Тобто саме такого розвитку подій бородаті й чекали. Вони до нього були готові, і тому сподівання Додіка на те, що режим упаде після двох-трьох днів, не мали під собою жодних підстав, але саме це він розповідав на нараді перед початком військової операції. В результаті після ліквідації верхівки режиму він заявив, що загалом він уже переміг. За тиждень він почав розповідати, що з ним хочуть вести переговори, а він не хоче. Що характерно, їхня розвідка настільки не володіє ситуацією, що Тромбу навіть не дали якогось прізвища, від імені якого Іран веде переговори. Ну, а після сплину другого тижня він почав вимагати допомоги союзників по НАТО. Щоправда, зробив це так ганебно, що краще б мовчав. І тут починається нова сторінка «величі».
Буквально всі союзники акуратно, але послали його за відомою адресою. Причому всі говорять про те, що НАТО тут взагалі ні до чого, бо це – оборонний союз, а на жодну країну – члена Альянсу ніхто не нападав, і на Штати в тому числі. А якщо планується військова операція такого плану, то спочатку це обговорюється з союзниками, як це було під час обох воєн у Затоці та в Афганістані. Тут Додік усе зробив сам і навіть усередині США ні з ким не радився, обговоривши все із зятем, рієлтором, майстром педикюру, якого він зробив головою Пентагону, та ще кількома бездарними тупаками, а тепер виставляє вимоги. І його в це тицьнули носом. Якщо ти ставиш під сумнів свою участь у НАТО, то в такому разі – отримуй фідбек.
Але ЄС тицьнув Додіка носом ще в одну його забаву, а саме – в Орбана. Як ми пам’ятаємо, нещодавно до Будапешта прилітав держсекретар Рубіо і для преси розсипався в компліментах Орбану. Крім того, він передавав привіти від Додіка і робив усе, щоб підняти рейтинг Вітька перед виборами, явно показуючи, що цього кандидата підтримує найкращий президент. І ось сьогодні стало відомо про те, що для Угорщини в рамках структур ЄС закрили доступ до чутливої інформації, бо чиновники зливають її прутіну. Їх у цьому викрили, і було вжито запобіжних заходів. Простіше кажучи, дуже дипломатично Європа показала, що Орбан – шпигун прутіна, і дуже дивно, що Додік топить за цього негідника.
Ось до такої величі Тромб привів США лише за рік своєї другої каденції. А куди він заведе за три роки, що залишилися, можна тільки здогадуватися. Насправді ж США були великою країною до того, як мудрий народ обрав на першу посаду шахрая. Тепер усе зміниться.
Рік діяльності чергового імітатора ролі Президента лише підтверджує давню здогадку, що MAGA – це абревіатура діалогу Додіка з Марсіаніном:
– Make America!
-Great?
-Again!!!
P.S. Якось дивовижно нагадує “Зробимо їх знову!”.
Ви таки можете улыбаться,но БИБИ рассыпался в комплиментах Орбану.Полный спич приводить нет желания,но сам факт вылизывания путинской подстилки в ее последние дни у власти-это мощно!
Юрий Юрий : 23 Березня, 2026 о 8:23 pm
Ви таки можете улыбаться,но БИБИ рассыпался в комплиментах Орбану.
Как я уже говорил, но все же повторюсь:
биби – путинский холуй
он сосет хуйловский ***
и продался он катару
за шампанское с сигарой
и за пару чемоданов
с миллионами доллАров
он ложился под хамас –
вот такой он 3,14дарас
а сейчас он лег под трампа
на биби негде ставить штампа
пусть скорей пойдет ко дну
пока не продал всю страну
пусть скорее околеет
пока все не озверели
Ход за мной, что делать?! Надо, Сева!
Наугад, как ночью по тайге
Помню, всех главнее королева
Ходит взад-вперёд и вправо-влево
Ну а кони, вроде, только буквой “Г”
десь так можно сказати
Колись, в буремні 90ті, коли в мене ще був телебачер, то десь в перерві між чумаком та кашпіровским виступав якийсь пророк, чи то баба Ванга, чи дід Панас, не згадаю, але пророкував, що 3я світова (а тоді за замовчуванням вважалось що вона буде ядерною) почнеться на близькому сході. Досі сподіваюсь що набрехав, але тєрзают мєня смутньіє сомнєнія….
Ви не помиляєтеся, шановний пане Walker. У ті ж 90-ті читав книжку “Ванга” її племінниці Красіміри Стоянової. На питання, чи буде ядерна війна, Ванга відповіла, що людство впритул наблизиться до небезпечної межі. Останню фразу запам’ятав дослівно (вибачте, кацапською): “Но это будет не скоро. Ведь Сирия ещё не пала.” Я тоді ще подумав: про що це вона? Де та Сирія, і при чому вона до ядерної зброї? Та час минув, і все поступово справджується. Так само, як і з висловом “Русский Курск погибнете в пучине вод, и весь мир будет его оплакивать.” Пройшли роки, настав 2000-й, і “Она утонула”. Ось такі Хроніки Акаші.