Словесне нетримання. Новий натиск (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Генератор випадкових слів Тромб знову зміг переплюнути себе і в якомусь сенсі показує прогрес, нехай і негативний. За кількістю безглуздих і суперечливих заяв він обійшов усіх відомих політичних діячів і в цьому сенсі справді став найвидатнішим президентом усіх часів. Нести дикість стало для нього чимось невід’ємним, як дихати або раніше – танцювати мінует, але через те що з віком відпала маса його захоплень і витівок, то епічне несення дикості стало його візитною карткою. Додік без дикості – це як горілка без пива, гроші – на вітер. І ось зараз він пішов у дикість по-великому, не стримуючи себе ні в чому.

Так, він публічно заявив про те, що вже практично не бачить жодних недосягнутих цілей війни з Іраном і тому подумує про те, щоб її закінчити. А як він сам не раз говорив, алгоритм військових дій для нього виглядає дещо інакше, ніж у Мольтке чи Клаузевіца. Хоча попри те що Додік – нащадок німецького мігранта, цих прізвищ він не чув, та й до чого вони такому геніальному генераторові дикості. Так от, за його словами, цей алгоритм такий: захочу – почну війну, не захочу – не почну, що захочу, те й зроблю.

І ось зараз, за його словами, у нього вже вичерпується бажання воювати, тому що бомбити вже практично нема чого. І все б нічого, але ЗМІ повідомляють про те, що на додаток до першого експедиційного корпусу морської піхоти, який рухається в район Затоки, рушили ще кілька, і станом на сьогодні в тому напрямку рухається вже близько восьми тисяч морпіхів. Важко собі уявити, що вони дістануться місця, а там висить оголошення «Дискотека закінчилася». Ну, а ми собі уявляємо, що Додік тим самим ротом, яким говорив про закінчення бойових дій, наказав про перекидання сил Корпусу морської піхоти США на цей ТВД. У такому разі відомі літописець Публій Корнелій Тацит якось сказав: «Ти Вася чи не Вася?»

Тобто якщо ти зібрався все закінчувати, то куди прямує морська піхота і навіщо тобі 200 мільярдів, запитаних у Конгресу на війну в Ірані? З іншого боку, важко зрозуміти, що саме мав на увазі Додік, коли публічно розповів, що не бачить жодних цілей для ураження. Адже раніше було сказано, що ядерній програмі завдано непоправного удару, авіацію, ППО і флот – знищено, ракетну програму розвалено, а військовий потенціал підірвано найбільш кардинальним способом.

Але в такому разі виникає запитання про те, чому він видає такі гучні звуки на адресу союзників щодо відмови брати участь у розблокуванні Ормузької протоки? Точніше, навіть не так. Чому триває ця сама блокада? Адже логіка підказує, що якщо військовий потенціал Ірану підірвано настільки, що натурально нема чого бомбити, то як утворилася блокада? Чимось бородаті ж її забезпечують? А якщо так, то бомбити ще є що, а якщо ти не знаєш, де воно знаходиться, і тому не уявляєш, куди треба скидати бомби, то це свідчить про якість підготовки військової операції, точніше – про хибний алгоритм наповнення банку цілей. Очевидно, що його вже спустошено, але рушники продовжують виконувати все те, що робили днями раніше, і що найголовніше, вони роблять те, що обіцяли ще до початку бійки. Простіше кажучи, як це не сумно, бородаті тримають слово, а Додік – ні. Втім, він ніколи слова не тримав, і тут дивуватися нема з чого.

(Далі буде)