Кремній – повний Ел (Частина 2)

Можливо, вперше за всю історію широкомасштабного вторгнення Сили оборони України завдали такого удару по об’єкту військової промисловості ворога. Зауважимо, що на ураженому заводі не виробляли вибухівку чи кінцеві вироби з бойовою частиною. Це – важливий момент, бо до цієї операції максимальна шкода досягалася вторинною детонацією того, що було всередині цільового об’єкта. В такому випадку важливе те, наскільки точним був приліт і, відповідно, скільки вибухових речовин, що знаходилися всередині цільового приміщення, дали вторинну детонацію.

Наскільки можна судити з відкритих джерел, «Кремній Ел» просто не має нічого, що могло б забезпечити вторинну детонацію таких масштабів, щоб виникли обвалення корпусів заводу. Це означає, що бойова частина боєприпасів, використаних для атаки на завод, була настільки потужною, що виникли такі чудові ефекти. Адже ми пам’ятаємо, як виглядали поодинокі прильоти по багатьох інших підприємствах ворога. Супутники фіксували мінімальні зовнішні руйнування. Воно й зрозуміло, адже маса БЧ засобу ураження, яка долетіла до цілі, становила 50–100 кілограмів, залежно від конкретного випадку.

І тут є сенс переглянути відео, яке наші військові надали для загального огляду. Знято його з БПЛА-розвідника, який фіксував роботу засобів ураження. Якщо на ньому зображено весь епізод прильоту боєприпасів, то можна говорити про те, що по заводу відпрацювали п’ятьма-шістьма ракетами. І це означає, що БЧ у них була зовсім не скромною, якщо завод перетворився на зону руїн. Як мінімум це були не ті далекобійні дрони, які звично атакують далекі цілі ворога.

Крім того, Брянськ розташовано приблизно за 100 кілометрів від кордону з Україною, і очевидно – за 100+ кілометрів від місця можливого запуску засобів ураження. В Мережі з’явилися повідомлення про те, що атаку було забезпечено застосуванням крилатих ракет типу «Тінь»/«Скальп». Але тут є цілком обґрунтовані сумніви. З одного боку, дуже сумнівно, що ЗСУ витратили б такі дорогі та, безумовно, штучні боєприпаси на відносно невелику глибину території ворога. Для них знайшлося б краще застосування, а тут, швидше за все, працювало щось інше.

За цей аргумент можна віднести події, що відбувалися напередодні. Нагадаємо, два дні поспіль Сили оборони виносили дронову інфраструктуру та склади боєприпасів ворога в тимчасово окупованому Донецьку. І в повідомленнях про те, чим було завдано ударів, теж фігурують «Скальпи» або «Тіні». У брянському епізоді це п’ять-шість ракет, і якщо припустити, що стільки само їх було витрачено і у дводенній операції проти активів у Донецьку, то виходить, що лише за три дні Сили оборони відстріляли від 15 до 18 крилатих ракет цього класу. Погодьмося, така математика виглядає дуже сумнівно.

Набагато більш правдоподібним є застосування боєприпасів свого виробництва. Адже вже була мова про те, що створені та пройшли випробування ракети, які чимось нагадують ATACMS. У такому разі так щедро насипати по Донецьку та Брянську практично без паузи можна з урахуванням того, скільки таких ракет уже є і скільки – на підході. Це означає, що у лаптів починається нова ера втрати своїх об’єктів не в результаті точкових влучань, а шляхом повного винесення об’єкта з перетворенням його на щебінь. Такого в них ще не було, але тепер – буде.

Ну, а сьогодні стало відомо про те, що добре прилетіло по підприємству «КуйбишевАзот» у Тольятті. Окрім іншого, завод виробляє селітру, яка далі йде на підприємства, що випускають вибухові речовини. Поки відомо про те, що там добре горить, і на тому – все. А у Брянську тривають розбори завалів з метою виявити під ними тих, хто проігнорував попередження ЗСУ.