Автор перекладу: Світлана
«Все! Кина не будет. Электричество кончилось!»
Слова, сказані давньоримським істориком про план Марка Катона Старшого «Барбаросса» щодо розгрому Карфагена.
***
Уже надвечір стало відомо про те, що на москві виникло певне перемир’я між конторськими та лампасами з приводу ліквідації заступника начальника їхнього генштабу, генерал-лейтенанта Москалика. Як ми пам’ятаємо, все трапилося в Балашихє, де генерал виконував рідкісну для себе роль пішохода, і автомобіль, зловмисно і навіть навмисно порушивши правила дорожньої розмітки, підло вибухнув, чим зумовив несумісні з життям ушкодження, які одночасно виявилися сумісними з концертом Кобзона.
Потенційно ця епопея була програшною саме для конторських, але вони пояснили лампасам, що буквально на коліні склепають справу щодо їхніх власних офіцерів, які ліквідували пацієнта за те, що він хотів підсидіти Гєрасімова, тож у Бєлоусова порадилися з мощами і вирішили не загострювати і погодитися на компроміс. Генерала ліквідував фігурант, який жив поряд і мав щодо нього таку ворожість, що навіть їсти не хотів.
Спочатку планували розповісти про те, що фігурант був особисто знайомий з генералом, і той його не те що образив, а навіть принизив. Начебто перед здійсненням акту задвохсочування фігурант написав листа, в якому пояснював свій мотив, і в ньому були слова: «А на неделе хозяин (генерал) велел мне почистить селедку, а я начал с хвоста, а он взял селедку и ейной мордой начал меня в харю тыкать…». Але згодом від цього відмовилися, і станом на зараз ця версія, хоч і набула трохи неприємного відтінку в напрямі конторських, але треба було витримати хоча б мінімум правдоподібності, і в результаті вона виглядає так:
«Чоловік на відео зізнається, що був завербований українськими спецслужбами в Київській області у квітні 2023 року якимось «куратором Вадимом». За вказівкою куратора він поїхав до Москви, потім за його координатами знайшов схованку і забрав бомбу, яку встановив на авто. Вибух було здійснено дистанційно куратором Вадимом».
Скажімо так, тут теж довелося піти на певні компроміси, бо версія могла б виявитися набагато кучерявішою, а для публіки – більш захопливою. Так, ім’я куратора спростили до такого стану, щоб публіка не почала ставити непотрібні запитання. І справді, якби вони залишили ім’я Воланд або Волдеморт, виник би переполох, бо багато хто вирішив би, що за ЗСУ воюють не тільки польські й натовські найманці, а й мембарці чи, ще гірше, – варлони, тому що ці імена якось недобре нагадують про ці інопланетні раси. Також із версії було вилучено деталь про те, що Вадим не просто підірвав пристрій дистанційно, а й зусиллям волі. Мало того, зарядив його Вадим теж у цей спосіб.
Для цього треба було поставити перед екраном телевізора трилітрову банку води і баночку крему, і Вадим, з’явившись в екрані, починав виконувати паси руками, після чого вміст зазначених ємностей перетворювався на вибуховий пристрій, який спеціально підходить для автомобілів. І потім для більшого ефекту можна було уточнити, що завербували його не в Київській області, з якої простому смертному майже неможливо взяти й переїхати до московської, а в області астробіології чи ксеноботаніки. Причому перемістився він шляхом телепортації, вдало використовуючи принцип квантової заплутаності і правило свердлика.
Словом, кінцевий варіант влаштував усіх, і сокиру війни, хай і тимчасово, закопали. А самі вони – викурили люльку миру. Точніше, не саму люльку, а те, чим її було набито. Недарма ж усе це везли із сонячного Афганістану. Тож тему можна закривати. Пацієнт розколовся і все розповів про себе, про Вадима і про те, як він образив генерала.