Уперше опубліковано: 26.02.2023
Авторка перекладу: Світлана
В одній із саг про агента Джеймса Бонда описується епізод, коли, перебуваючи у ворожій країні, він ненароком себе викрив найнесподіванішим чином. Заповнюючи анкету в готелі, він, звісно ж, приховав своє справжнє ім’я, а замість нього написав: «Агент 007». Співробітник готелю прийняв анкету, але не зміг збагнути, де тут ім’я, а де – прізвище. З цим запитанням він звернувся до управителя, а той – працював на контррозвідку. Бонд ледве втік від погоні, при цьому відстрілювався скорострільними канделябрами і вбив переслідувачів фугасним туалетним йоржиком, який він все одно застосовував не за призначенням. Лесь Подерв’янський – в курсі. Словом, Бонд саме тоді виявився найближче до провалу, і схоже на те, що так само близько вже до свого провалу виявився і путін.
Сталося це під час його останнього «імпровізованого» інтерв’ю. Посилання на нього давати не буду, а хто хоче – знайде його самостійно, а ось короткий опис сюжету – дам, воно того варте. Місце дії – якийсь коридор чи фойє, в якому одягненого в куртку путіна зустрів журналіст, який випадково проходив повз, і його оператор з телекамерою. Сам путін мав такий вигляд, неначе Кабаєва доручила йому зганяти по молоко або він сам вирішив купити їй подарунок. Принаймні, вигляд у нього був такий, як у стародавній рекламі у Льоні Голубкова, коли він сказав своє знамените: «Куплю жене сапоги!»
Щоправда, за цей час повз них не пройшло жодної людини, і склалося враження, що склалася патова для путіна ситуація – два журналісти проти нього одного. Тим більше що в руках оператор мав важкий тупий предмет. Але ми ж чудово розуміємо, що за спиною оператора був натовп ФСО, а сам журналіст і оператор були на прицілі у снайперів. Плюс до цього, був співробітник із валізою та інші особи, які завжди супроводжували путіна. Ми ж пам’ятаємо, як перед Новим роком він упав зі сходів у своїй резиденції і, як було сказано, «мимоволі спорожнив кишечник». На випадок такої мимовільності поряд завжди повинні бути відповідні фахівці зі змінним одягом і засобами для миття та чищення.
Загалом інтерв’ю було постановним, але в ході нього путін бовкнув зайвого. Він сказав про те, що якщо не виграють війну в Україні, то «Я не знаю даже, сможет ли сохраниться такой этнос, как русский народ … Ну, будут московиты какие-нибудь, уральцы и так далее». А далі він розповів про те, що Захід, може, і прийме їх у цивілізований світ, «но по частям».
У цьому випадку немає сенсу міркувати про те, що пацієнт не розуміє сенсу таких слів, як «етнос» чи «народ», бо він часто вживає слова, сенс яких сам собі й вигадав, – тут справа в іншому. Він сам проговорився про те, що розуміє: частинами, якимись більш-менш здоровими, у регіонів з’являться шанси, а ось цією смердючою, залитою кров’ю та гноєм тушею – шансів немає. А, між іншим, це говорить не умовний Байден чи Шольц, а сам путін, мовляв, ви маєте перспективи нормального життя тільки після того, як обвалиться гадючник, а до цього – будете жити в казармі, якщо пощастить, а якщо ні – на зоні, звідки вас гнатимуть у м’ясбати. Виявилося, що путін ненароком різонув правду-матку краще за Ходорковських чи Пономарьових і, мабуть, ті, хто має вуха, – почули це.
А з іншого боку, такі слова свідчать про те, що путін уже сам прийняв цей варіант як цілком ймовірний і, швидше за все, неминучий. Це вже не той квазінаполеон, який рік тому казав: «Я прийняв рішення…» Все, той звихнутий воїтель зморщився й обвис. Тепер він говорить про «частинами». Хоча, можливо, цього в лепрозорії ніхто не помітив, і, як Джеймс Бонд, він був лише за крок від провалу.