Тож складати всі яйця в один кошик прутін точно не стане, а тим більше – у церковний. І тут треба розуміти, що страхи в нього вже просто тваринного характеру і він справді готовий їх покривати будь-якими засобами. До речі, про яйця та коней. Його зацикленість на Рюрику якраз стосується цих окультних вправ. Як це часто буває з автократами і диктаторами, що засиділися на першому кріслі, в певний момент він відчув себе втіленням якогось яскравого історичного персонажа. Справді, він же не стане відраховувати свій шлях до трону від здихлика, якого старші пацани просто в пітерському підворітті ображали без вазеліну?
Ось він і вважає себе інкарнацією Рюрика. Чому Рюрика? Достеменно невідомо. Можливо, він вважає, що від Рюрика пішло слово «фюрер». А як відомо, фюреру він заздрить не лише в тому, як він вів за собою маси і чого зумів досягти під час війни, а заздрість викликає шевелюра фюрера і особливо – його вуса. Кожен же пам’ятає портрет Гітлера і його знамениті вуса? Так ось, щоб надати їм такої форми, Адольф Алоїзович нещадно збривав решту рослинності з обличчя. І це при тому, що у прутіна вуса не ростуть. А всі ж знають, чим таке може бути викликано.
Але це ще не все. Останнім часом його переконали в тому, що у віршах Пушкіна міститься безліч пророцтв, які тільки треба вміти бачити й розуміти. І ось джерела повідомляють, що різкий зліт такого собі Дмитрієва було викликано не тільки тим, що його до тата підсадила рідна дочка прутіна – Катя, а й тим, що сам Дмитрієв в одній з особистих бесід попередив прутіна про те, що від його вірного міністра закордонних справ слід чекати смертельного підступу. На підтвердження цього припущення він навів цитату з Пушкіна:
«Твой конь не боится опасных трудов:
Он, чуя господскую волю,
То смирный стоит под стрелами врагов,
То мчится по бранному полю,
И холод и сеча ему ничего.
Но примешь ты смерть от коня своего».
І між іншим, запропонував вирішення проблеми цитатою з того ж Пушкіна, хай і трохи «допиляною». Неосвічений цар все одно не занурюється в такі деталі. Начебто Дмитрієв запропонував вирішити проблему таким чином:
«В той норе, во тьме печальной,
Конь болтается педальный».
Відтоді сталося кілька потужних сутичок Лаврова та Дмитрієва, які закінчувалися зі змінним успіхом, але начебто загальний рахунок був таки за Дмитрієвим. Проте в цьому протистоянні він роздав дуже багато авансів не тільки прутіну, а й іншим впливовим товаришам. Власне кажучи, прутін доручив Дмитрієву вирішити лише одне питання – скасувати санкції США, а на все інше йому було начхати, і як ми знаємо, це Дмитрієву не вдалося, і за підсумками «переговорів», черговий акт яких закінчився щойно, Тромб продовжив санкції ще на рік, а це означає, що Дмитрієв не виконав своїх зобов’язань. Ось що пишуть сьогодні про перспективи цього діяча:
«Відразу кілька великих бізнесменів розповіли нам про невдоволення стосовно Кирила Дмитрієва. Він нібито обіцяє багатьом мільярдерам налагодити контакт – то з американцями, то з європейцями, то з арабами. Але на виході ніякого реального прогресу немає… У кремлі Дмитрієв також багато обіцяв. У тому числі запевняв президента, що спокійно домовиться з американцями. Але переговорний процес триває важко. І довго. Що призводить до накопичення проблем в економіці… У зв’язку з вищесказаним, як кажуть співрозмовники, не менше десяти великих бізнесменів обговорюють, як донести до президента, що його ставка на Дмитрієва може бути помилковою. І в цієї «ініціативної групи» є політичні союзники».
(Далі буде)
“И холод и сеча ему ничего.” — Тут арап Сашко Гарматкін вжив типово українське “сеча” замість сучасного російського “МОЧА”. Ще один аргумент на доказ незаперечності того факту, що російська мова — це перекручена українська. 🙂