Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Зараз є сенс повернутися до теми, яка неодноразово вже піднімалася, але зараз багато з того, що було у вигляді припущень, уже підтвердилося і загалом з’явилися обриси загальної картини, яку доводилося оглядати лише частинами. Насправді цю картину можна сприймати як триптих, або три картини, пов’язані воєдино загальним задумом і так, що без урахування кожної частини було б важко зрозуміти суть усієї композиції. Щось подібне у величезних розмірах створив Моне, і ті, кому довелося це бачити на власні очі, чітко розуміють, про що йдеться. Але якщо цей великий імпресіоніст писав картини фарбами, то Додік свій триптих створює за допомогою іншої субстанції. Причому це можна назвати «50 відтінків коричневого» у всіх сенсах цього кольору – як прямих, так і переносних.
Перша і головна частина його діяльності, безумовно, відображає його страх. Він розуміє, що накоїв стільки, що за що не візьмися по-справжньому, у нього просто невідворотно виникне вирок або з довічним ув’язненням, або з «електронним стільцем» чи що вони там зараз застосовують для страти. Очевидно, що йому цього ніяк не хочеться, а захистити себе від цього він може лише президентським імунітетом, який у США вже набув якоїсь патологічної форми. Ба більше, у цьому своєму прагненні він уже наламав стільки дров, що одне тільки це може призвести до зазначених вище наслідків. Тому йому необхідно втриматися при владі так, щоб його не потягли на розправу.
Вже очевидно, що заради цього він готовий на будь-що. Вже зараз він розповідає про те, що незважаючи на чітке конституційне обмеження двома каденціями, він має право піти втретє на вибори. При цьому він таку свою думку обґрунтував тим, що одні вибори у нього вкрали. Щоправда, фахівець із жирафів не пояснив публіці, як це його твердження впливає на те, що зараз у нього – друга каденція, а загалом їх може бути лише дві. Це навіть якщо взяти до уваги нав’язливу ідею про «вкрадені вибори», що прямо і безпосередньо було спростовано всіма відповідними інстанціями.
З іншого боку, в нього є варіант Б, який він уже спостерігав у виконанні монархів і прутіна. Як не крути, а маразм, точніше – вік, бере своє, і якщо він уже всерйоз розмовляє зі стінами та вертольотами як із реальними співрозмовниками, то хто його знає, як воно буде далі. А якщо так, то в нього, безумовно, є думки про те, щоб після закінчення другої каденції передати владу наступнику. Він розігрує кумедні баталії між віцепрезидентом Венсом та держсекретарем Рубіо, але все це – прикриття. Можна не сумніватися в тому, що своїм наступником він бачить або зятя Кушнаря, або одного зі своїх синів. В ідеалі це має бути Дональд Джуніор, якого можна було б коронувати під ім’ям Додік Другий, Гарний.
Ми цього не помічаємо, бо у нас своїх проблем через край, але в США зараз уже йдуть судові процеси, дуже неприємні для Додіка, його сім’ї, оточення та адвокатів. Причому частину цих процесів ініціював сам Тромб, про що нижче, але частину розпочали його опоненти. А найнеприємніше в цьому те, що опоненти розгорнули судові процеси в судах штатів. У тому числі йдеться про частину чудес, які Додік виконував у компанії свого друга Епштейна. Справа в тому, що частина цих заходів відбувалася на території «Ранчо Зорро», розташованого у штаті Нью-Мексико, яке належало Епштейну. Сьогодні випливають нові подробиці саме «континентальної філії» острова Епштейна дуже поганого змісту саме для Додіка. Загалом уже розпочато судовий процес, який люди Додіка намагаються зупинити, але наскільки можна зрозуміти, максимум, що у них може вийти, – суттєво затягнути процес.
(Далі буде)