Переможець скромності

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «До кави»

На відміну від простих людей, перші особи держав мають додаткові виклики, з якими їм доводиться боротися. Комусь це вдається краще, а в когось це практично не виходить, а хтось взагалі здається одразу, щойно заступає на свою посаду. Йдеться про скромність. У повсякденному житті люди можуть її дотримуватися або відкидати на свій розсуд, а ось на перших осіб ця кровожерна сутність навалюється своїми волохатими лапами і намагається діяти за своїми правилами. Резон у неї простий: якщо ти представляєш країну, то по тобі судитимуть і про народ, і про саму країну, а тому «обійми» скромності стають уже зовсім небезпечними.

Але декому все ж таки вдається від неї звільнитися хоча б частково. Наприклад, один лисий велетень під час своїх промов уже яким тільки фахівцем себе не називав – від артилериста до піаніста, від гімнаста до п****аста, але зараз мова не про нього, бо нам пощастило жити в один час із людиною, яка, незважаючи на першу посаду, змогла перемогти скромність рішуче й безповоротно. Звісно ж, ідеться про ватажка руху MAGA, який наперекір скромності прикрасив Овальний кабінет Білого дому просто неймовірною кількістю золотих деталей.

Але це вже в минулому, бо все, що могло стати золотим, у його кабінеті вже таким стало. І тому для запобігання можливим підступам скромності він зайнявся важливою проблемою, яку американська преса окреслює таким чином:

«Більшість американських президентів прагнуть такої величі, яка спонукає майбутні покоління називати важливі речі на їхню честь. Дональд Трамп не залишає це майбутнім поколінням».

Простіше кажучи, він намагається назвати своїм ім’ям буквально все, що тільки можна. Ми якось писали про те, що він розпорядився додати своє ім’я в назву меморіалу Джона Кеннеді, через що у членів сім’ї 35-го президента відібрало мову, а після того як вони оговталися, відразу зажадали прибрати ім’я Додіка, або ж вони звідти приберуть особисті речі Джона Кеннеді.

Загалом прикладів такого увічнення імені Тромба вже багато, взяти хоча б дорогу від материнської частини Азербайджану до Нахічевані, що проходить територією Вірменії. Її Додік без зайвої скромності назвав «Маршрут Трампа заради миру та процвітання». Ну, а в містечку Мар-а-Лаго, де розташовано його гольф-клуб, його ім’ям уже назвали шестикілометровий бульвар. Словом, процес іде, і не виключено, що до кінця каденції він проведе ребрендинг США, які стануть СШТ відповідно.

Але й це ще не все. Буквально щойно сімейна компанія Додіка подала заявку до Федерального управління з товарних знаків, щоб отримати власність на товарний знак «Трамп». Щоправда, сім’я стверджує, що робить це не для того, щоб стягувати роялті з усього, що має його ім’я, а для того, щоб захистити це ім’я, яке незаконно використовується по всьому світу і є просто рекордом за кількістю порушень.

І тут складно не погодитися. Звісно, якщо назвали аеропорт його ім’ям або ж меморіальний комплекс, то тут немає великої біди, бо він і сам не проти таких назв, але що робити, коли ім’я використовується не просто без дозволу, а, що називається, всує? Наприклад, зараз відбувається зимова олімпіада в Італії. Здавалося б, де ця Італія і де Олімпійські ігри? Але не все так просто! Там безкарно і легковажно назвали відразу кілька спортивних дисциплін, використовуючи його ім’я. Справді, що це означає – «Стрибки з ТРАМПліна?» Це як накажете розуміти? Щойно буде отримано товарний знак, усю цю вольницю буде припинено. Без узгодження навіть у геометрії не можна буде використовувати термін «трапеція». Воно начебто прямо і не використовує ім’я великого мислителя чубом, але хто ж його знає?

А ми лише зазначимо, що Додік, безумовно, заслуговує на звання чемпіона з боротьби зі скромністю. Він її не просто нокаутував, а й добив так, що та відкинула копита. Погодьмося: такого успіху не зміг досягти жоден президент США, а цей уже впорався. А, між іншим, у нього ж попереду ще майже три роки.