Хрентовик

ПЛОДИ ПРОСВІТИ

Так, «лапті» довго й нудно бажали війни. Зрозуміло, що її бажав їхній цар, але погодьмося, прутін не одягав їхніх дітей у «говноступки», не розмальовував автомобілі та дитячі візочки під танки і не виконував маси інших, не менш дивних речей. Усе це публіка робила з власної волі і для власного задоволення. Тобто, вони не просто хотіли війни, а прагнули її, і зрозуміло, що войовничі промови прутіна та його холуїв часто викликали у «лаптів» почуття нестерпного самозадоволення — і ось війна почалася.

Спочатку публіка тріумфувала, дивлячись по телевізору, як ракети, бомби та снаряди летять по Україні і як усе руйнується та горить. Від цього вони відчували прилив величі безпосередньо у вертебро-базилярний басейн головного мозку, від чого у них виникало приємне запаморочення, і при цьому вони видавали виразні хлопки вухами. Що характерно, навіть після того, як стало зрозуміло, що парад на Хрещатику в межах операції «Київ за три дні» вже не склався, а парадна форма, дудки та бубни були розмолочені по дорозі на Київ, вони все одно не особливо засмучувалися, перейшовши до варіанту «Б», який виглядав так: «ну, не вийшло сьогодні, вийде завтра». І, як ведеться, не склалося і це, а тому під кінець третього року війни вони почали втрачати інтерес до війни як до процесу.

Проте сили оборони ніби сказали «лаптям»: «хвилиночку, у мене всі ходи записані», у сенсі — ви ж хотіли побачити війну? Тоді вона йде до вас. Спочатку вона прийшла в Курську область, але це було списано на якісь збіги неприємних обставин і не більше, і зрештою звідти ЗСУ таки пішли, але тепер сталося інше. Цієї зими прутін вирішив знищити енергетику України, і частково йому це вдалося.

«Лапті» із задоволенням сприйняли такі новини, але незабаром полетіло і до них, а в результаті — їм довелося на власній шкірі відчути те, від чого вони нещодавно раділи, розглядаючи блекаут в Україні. І ось Бєлгород занурився у темряву, а місцевий гауляйтер б’ється в істериці вже третій тиждень поспіль, оскільки розуміє, що прилетіло рівно те, що вони самі влаштували Україні. А ще до нього дійшло, що руйнування настільки серйозні, що на відновлення піде занадто багато часу і коштів, яких йому точно не дадуть. І ось буквально сьогодні на цю тему з’явилася така інформація:

«Губернатор Бєлгородської області Гладков вважає умови своєї роботи нестерпними. Джерела в його оточенні говорять про нестабільний моральний стан очільника регіону, а також про його бажання подати у відставку».

Ось воно що! Поки через Бєлгород летіло, їхало і йшло в бік України, йому все подобалося і все було добре. А тут злегка прилетіло, причому — не по житловому сектору, і ось тобі напруження драматизму, гідне Шекспіра. А в його оточенні кажуть наступне:

«Ракетний удар 13-го числа вибив його з колії. Багато об’єктів критичної інфраструктури в Бєлгороді функціонують насилу. Громадян уже неодноразово просили евакуюватися. Зараз жити в місті складно, а керувати ним ще складніше. Губернатор заявив, що подасть у відставку і вирушить на СВО. Звучить, звісно, багатообіцяюче, але малоймовірно».

І дійсно, у нас є подібний досвід добровільної відправки на фронт у виконанні Єрмака. Вже майже три тижні минуло відтоді, як цей діяч заявив про те, що він поїде кидатися грудьми на амбразуру, але поки що з Києва не виїжджав. Хоча за це йому навряд чи можна дорікати, оскільки не виключено, що він і зараз хоче поїхати на фронт, але трамвай із Троєщини до фронту зараз не ходить, і тому все так вийшло.

Але повернемося до нашого звіринця. Як тоді публіка знайомилася з екзотичною фауною, «лапті» зараз знайомляться з війною. У Бєлгороді з цим уже є повна ясність, і ось прямо в ці хвилини летить по Брянській області. Вже відомо про те, що виведені з ладу потужні підстанції, і на цей момент у блекауті вже 5 районів області. Тобто місцеві мешканці вже отримали можливість на власні очі подивитися на те, чого вони так хотіли. У підсумку мешканці вже трьох областей — Брянської, Курської та Бєлгородської — вже ознайомилися з тим, чого вони так бажали, але на цьому просвітницька програма не закінчується. Публіці обов’язково треба подивитися на те, як в натурі виглядає «можем повторіть», і це споглядання уже розпочалося.

2 коментар до “Звіринець (Частина 2)”
  1. Так, то була добра справа! А ще трошкі згадали про існування невідомих дронів мешканці підмосков’я, та й аеропорт підмосковний чомусь не випускав і не приймав літаки.

  2. “Вже майже три тижні минуло відтоді,…”
    Вже майже три МІСЯЦІ минуло відтоді!

Коментарі закриті.