Поки Наполеон був у москві і коли він пішов у Францію, надивившись і наслухавшись про ту дикість, яку коїло місцеве населення, ніхто навіть не збирався щось робити у вигляді військової відповіді, бо армії в Олександра в загальноприйнятому значенні цього слова вже не було. Тобто поразка під Бородіном була настільки нищівною як у військовому, так і в моральному плані, що на певний час «російська імперія» залишилася без армії. І це була остання з низки битв, у яких російська армія протистояла армії Наполеона. Всі до єдиної битви залишилися за Наполеоном, жодної битви росіянам та їхнім союзникам виграти не вдалося.
І ось тут ми підбираємось до Парижа. Розгром армії Наполеона стався під Ватерлоо лише у 1815 році, і в цій битві російської армії не було зовсім тому, що навіть майже через три роки її не вдалося відтворити і привести в більш-менш боєздатний стан. Тож союзники впоралися самотужки. Ну, а після розгрому наполеонівської армії війська країн-переможниць на якийсь час окупували Париж.
І ось для функцій поліцейського характеру Британія запросила окупаційну армію російської імперії. Для боїв вона не годилася, але як окупант – цілком. Власне, Британія тоді так віддячила російському цареві за те, що той стільки разів виставляв своє гарматне м’ясо за всі ці довгі роки воєн із Францією.
Між іншим, тоді англійці видали цареві ще один бонус, а саме – погасили частину боргів, які імперія наробила, взявши кредити для воєн із Туреччиною. Зауважимо, списано було не всі борги, а лише їх частину. Ну, а вся участь царської армії у війнах також оплачувалася британською короною. Грубо кажучи, тоді цар торгував м’ясом, одержуючи за кожну кампанію живу валюту. А наприкінці всієї епопеї, з урахуванням відсутності російської армії при Ватерлоо, цареві зрізали борг і дали можливість його солдатам покрасуватися в Парижі.
Це було зроблено з жалю, і ось цим у мордорі тепер пишаються. До речі, дивне ставлення до росіян у Франції якраз і замішане на тому, що їхньої армії не було при Ватерлоо і вони де-факто не взяли участі в акті розгрому Французької імперії. З усіх військових, які склали окупаційний корпус у Парижі, лише росіяни не мали жодного стосунку до розгрому армії Наполеона. Словом, за що не смикни з того, чим вони пишаються в історичному плані, одразу висипається маса всього такого, що миттєво топить усю їхню історію та гордість.
НЕ ТАКА ДАВНЯ ІСТОРІЯ
Приблизно в такому ж дивному вигляді до нас дійшла й інша історія – про те, як відбулася перша висадка людини на поверхню Місяця. Все було дещо інакше, але історія канонізувала той варіант, який було розучено ще перед польотом. Насправді перші слова Ніл Армстронг сказав ще до того моменту, коли ступив на поверхню Місяця. Вийшовши зі спускового модуля, він озирнувся на всі боки і сказав: «А москаля нема, немає москаля, немає ні…», – а далі пішли перешкоди зв’язку. У Х’юстоні ніхто й нічого не зрозумів, що це було, але наступної миті астронавт Армстронг уже ступив на поверхню і сказав свої знамениті слова англійською про маленький крок для людини і величезний для людства. Так воно й увійшло в історію. І лише мало хто знає, як воно було насправді. Якби це сталося просто зараз, ще невідомо, які слова увійшли б в історію як перші, виголошені на Місяці. Можливо, це взагалі було б щось із репертуару харківських уболівальників.
(Далі буде)
💯%ПРАВДА, яка очі московітам коле!!
З часів чЛЄНІна-сраліна так звана історія московії доповнилася під пильним поглядом цензорів з ВКПб та переписувалася не раз, аж до часі писарів від отого епішева!!!