Це совки і постсовки розповідали різні байки про те, як вождь і вчитель кректав і намагався зупинити лавину червоних армійців, що бігли і здавалися, будучи «непереможними і легендарними» і «всех сильней» у світі. Просто їм ніхто не розповість, що в перші дні, а скоріше – навіть перші тижні вторгнення Німеччини між москвою та Берліном зберігався телеграфний зв’язок, і товариш Сталін відіслав товаришу Гітлеру, якого ще нещодавно вітав з днюшками та іншими святами, десятки телеграм із вибаченнями і пропозиціями порішати все по-доброму та поступитися йому всім тим, що йому треба. Ба більше, він там описував, що все це йому все одно не знадобиться, бо народець тут підлий, сволота народець, а от увесь захід совка – будь ласка.
Але Берлін нічого не відповів, і тоді товариш Сталін доручив товаришу Берії вийти на посередників, як-от посла Болгарії, яка в той час була союзником Німеччини, щоб спробувати передати товаришу Гітлеру те саме, але вже не телеграфом. Саме цим займався перші дні вторгнення товариш Сталін. Але публіці простіше розповісти про те, що він закрився у себе на дачі в Кунцево і тремтів усім організмом. Так от, щодо тремтіння нам не відомо, а ось те, що він не сидів, склавши руки, – добре відомо.
Інша річ, що його дії не можна показати публіці, бо в них – усе гниле нутро совка, Сталіна і того, що він називав «радянським народом». До речі, тому й архіви там ніколи не розкриють, доки із совка роблять ікону. Зрозуміло, що там вилучили все, що тільки можна, але не факт, що десь щось не залишилося з прямих доказів. Ну, а в тому, що в архівах американської та британської розвідки все це є, можна не сумніватися. І що важливіше – там є обґрунтування того, чому раптом совок вирішили пристебнути до лендлізу.
Насправді там дійшли того ж висновку, що й ми зараз. Німеччина вже вивела свою промисловість на максимальні оберти, а зброю вони вміли робити добре. А от мобілізаційний потенціал там був не таким суттєвим, як у союзників, і отримати стадо гарматного м’яса, яке можна гнати перед своїми військами без рефлексії щодо втрат, яка у Вермахту була досить високою, стало б для Рейху просто знахідкою. І через те що капітулянтські настрої Сталіна були добре відомі, Штати вирішили витягнути цю погань із ями не взагалі й не в принципі, а саме тому, щоб та не лягла під Гітлера і не створила додаткових проблем.
А все це до того, що на Заході знають справжню історію тих подій, і коли путін та його холуї розповідали про те, що саме Захід став ініціатором розвалу совка, то можна нагадати цей епізод і легко прийти до висновку про те, що цьому Заходу, а точніше – США, досить було просто нічого не робити і вмити руки саме в плані совка, і той уже давно перестав би існувати, а в підручниках історії період з 1917 по 1941 роки на цих землях згадувався б як тимчасове божевілля, яке швидко минуло і яке краще не згадувати, щоб не витрачати собі нерви.
Але про цей епізод федерасти не розкажуть правди просто тому, що обвалиться весь їхній курник, штучно створений навіть не з дикого варіанта історії, а з анекдоту, який вони назвали історією. Саме тому їхній виклад подій просто усіяно дикістю, невідповідностями і вже викритою брехнею. На тлі того, що вже виявили як відверту брехню, яку десятки років вбивали в голову совків, перші два тижні совково-німецької війни є найтемнішою плямою історії, яку поспіхом закидали безглуздими байками, а всі документи – засекретили до 2045 року.
(Далі буде)