Таємниці Полішинеля (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

ТАЄМНИЦЯ ПРОСТОЮ

Минулого тижня тіньовий флот ворога почав демонструвати деякі нові маневри, яких раніше не спостерігалося. Як правило, відбувається це в Середземному морі, коли завантажений нафтою танкер подає сигнал про втрату ходу у зв’язку з технічними несправностями. Зовні це виглядає не те щоб логічно, але цілком виправдано. Справді, танкерний парк курника було сформовано з відвертого мотлоху, який уже повністю витратив свій ресурс, а ремонт подібного девайсу був би так само дивним, як ремонт «Жигулів» класу «Копійка».

Воно звісно, відремонтувати можна будь-що, але коли йдеться про якийсь раритет, який має колекційну цінність, то вкладені в ремонт гроші буде окуплено ціною антикварного виробу, а це – не той випадок. Тому судна, куплені буквально перед відправленням на металобрухт, можуть виходити з ладу, бо їхня робота непередбачувана просто через технічний стан. Але все ж таки це не дуже схоже на такий розклад.

Справа в тому, що весь цей мотлох було скуплено рік і більше тому, і загалом він ходив без особливих проблем. Зрозуміло, що тим самим він вбивав залишки ресурсу, але те, що проблеми почалися лише в останні два-три тижні, причому одночасно на суднах різного віку, класу і часу виготовлення, до того ж виключно в акваторії Середземного моря, – це вже перебір. Очевидно, що йдеться про інші причини зупинки зі стандартною легендою прикриття.

І ось ворожа преса, хай і не повністю, але все ж таки прояснює ситуацію, називаючи іншу причину такої дивної поведінки суден тіньового флоту ворога. Зрозуміло, що прямо викривати нюанси нафтової торгівлі лаптів – собі дорожче, але не згадуючи ці інциденти, можна намалювати альтернативну картину, яку кожен охочий може зістикувати із зазначеними вище маневрами. Ось ми їх і зістикували з тим, що пишуть їхні ЗМІ.

«Трейдери значно збільшили обсяг розміщеної на зберігання в танкерах російської нафти Urals на тлі падіння попиту з боку покупців в Азії, що зважують санкційні ризики… Розміщення нафти Urals на зберігання в танкерах викликане проблемами з вивантаженням у покупців, які після розширення західних санкцій виявляють підвищену обережність або взагалі відмовляються від закупівель… Зростання числа танкерів, які перетворюються на плавучі сховища в очікуванні вивантаження, поглиблює дефіцит на ринку тоннажу для перевезення російської нафти. Деякі танкери з Urals на маршрутах із портів на заході рф навмисно сповільнюють рух, бо прямують до Азії, не маючи конкретного покупця… Згідно з LSEG і оцінками Рейтер, зараз чекають на розвантаження або перебувають у дорозі близько 19 мільйонів барелів сорту Urals, відвантажених до 15 грудня минулого року».

Ось і вся таємниця «поломок». Якщо вже є судна, які півтора місяця бовтаються в морі просто тому, що вони не мають кінцевого пункту призначення, то таку їхню поведінку треба якось виправдовувати, поки це не привернуло зайвої уваги. Стандартна швидкість доставки нафти з північних портів до споживачів в Індії становила 30 діб, а в Китаї – 45, але тепер ці строки розтягуються, і в деяких випадках – занадто підозріло. Звідси й такі «хитрі» маневри, на які країна-шахрай – великий майстер.

(Далі буде)