«КРЫЛАТЫЕ КАЧЕЛИ, ОПЯТЬ ЛЕТЯТ-ЛЕТЯТ»
До речі, про шахраїв і нафту. Рік тому, одразу після того як Додік знову переїхав до Білого дому і тільки почав розглядати креслення залу «школи бальних танців», який він вирішив прибудувати до історичної будівлі, проявилася його ідея-фікс – тарифи. Діду тоді стукнуло 78, як і Байдену, коли він уперше увійшов до Овального кабінету як господар, але сталося це через два з половиною місяці після того, як стали відомі результати виборів і що ось таке «Сходження богів у Вальгаллу» таки відбудеться. Мабуть, саме тоді, на початку листопада, Додік перестав приймати свої препарати, бо чудово знав, що тепер йому можна виступати як без гармошки, так і з нею. А тому до лютого місяця організм позбувся благотворного впливу пігулок, і він виконав арію «Тарифи» з опери «Черепицею шурша».
Його і зараз іноді відвідують думки про тарифи, але вже не так активно, з одного боку, а з іншого – контрагенти вже знають про таку особливість характеру Додіка і вживають відповідних контрзаходів. Тому в цій темі немає особливої свіжості. Тоді ж ніхто не чекав таких фінтів від старого гольфіста, і щойно він штовхнув свою першу промову про тарифи, біржа відразу посипалася, що й не дивно. Але як виявилося, його сім’я і найближче оточення суцільно мають дар передбачення саме в частині біржової динаміки. На мізері вони скупили великі пакети «жирних» акцій, неначе знаючи, що їх курс припинить падіння і перейде до зростання.
Чим досягається таке групове пророцтво, можна тільки здогадуватися, але буквально через кілька тижнів Додік заявив про те, що передумав запроваджувати тарифи, а якщо десь і запровадить, то не таким чином і не такого розміру, як було сказано на початку цієї епопеї. Зрозуміло, що біржа одразу відіграла все назад, і акції частини компаній не тільки повернули втрачене, а й пішли в істотне зростання. Відповідно, ті, хто передбачав такий розклад, на рівному місці й лише за кілька тижнів не на своїх, а на позичених грошах заробили собі сотні мільйонів доларів і тепер усміхаються на всю ширину портретів.
А Додік публічно всіх їх похвалив за таку виняткову здатність до передбачення. По-доброму, всю цю зграю треба було б запакувати і відправити років на 10–20 у в’язницю, але ніхто не наважився, і схоже на те, що цю справу ніхто вже копати не стане. Додік ще раз спробував виконати такий самий «хід конем», але біржа вже поводилася стримано і такого заробітку, який був у попередньому кидку, не вийшло. Але Додік не засмучується, бо знайшов інший варіант приблизно таких самих маневрів, відомих під назвою «гойдалка».
Він помітив, що своїми заявами про можливість удару по Ірану чи Венесуелі він цілком може впливати на нафтові ціни. Але щоб на цьому заробити, треба запустити гойдалку, яка то піднімає ціну, то опускає її. А виграти на цьому може той, хто знає весь сценарій гри і те, на що її спрямовано в цьому випадку. І ось зараз ми спостерігаємо саме таку гру.
(Далі буде)