Ну, а тим особливо обдарованим організмам в Україні, які й досі ходять до московських церков, слід було б прочитати цей текст двічі. Їхні московські попи моляться за те, щоб по них прилетіло якомога точніше і сильніше. Хоча там усе настільки погано, що навіть такі прості речі до них не дійдуть.

А лаптям треба розуміти, що все це вони хотіли самі, а тому нема сенсу відмовлятися. Замовляли? Отримуйте! І тут справа не тільки в «шкуродерці», яку влаштували партикулярні та церковні власті, а й у наочніших речах. Так, наприклад, усі були впевнені в тому, що якщо правильно ляже карта, то російські війська почнуть бомбардувати Вороніж. Але, мабуть, щось трапилося з віссю Землі, і замість Воронежа летить по Бєлгороду.

Скільки по ньому вже прилетіло авіабомб, ніхто й не рахує, але якийсь час тому звичною практикою там стало «влучання» ракет ППО у власні багатоповерхові будинки. Ось і сьогодні на місто зійшла свята авіабомба великого калібру, і там оголошено евакуацію. Воно ж як виходить: публіка думала, що бомба полетить правильно, тобто – на Харків, а воно он як вийшло. Але, як було сказано вище, вони саме такого і хотіли. Цар сам сказав, що їм не вистачало движухи, ось тепер уже вистачає.

Як це не дивно, сьогодні ж щось подібне трапилося і в Афіпську, тому самому селищі міського типу, в якому розташовано НПЗ, а все це добро – лише за 15 кілометрів від Краснодара. Так от, там поставили ППО, яка мала прикрити завод, і вона – прикрила. Як видно на заголовному фото, вона бадьоро випускала ракети, але, як і в Бєлгороді, ті передумали виловлювати добрих птахів, а вирішили відвідати багатоповерхові будинки, в яких, напевно, живе публіка, що хотіла повторити.

Що характерно, в Україні системи ППО працюють більше ніж активно, і незважаючи на наслідки останнього масованого удару, саме зенітники відпрацювали вище за ту планку, яка у світі оцінюється як «відмінно». Ізраїльтяни теж хвилями дуже активно використовували ППО, але щоб ось так регулярно валити по власних будинках – такого начебто більше ніде немає. Мабуть, це якась їхня особливість: якщо ракета втратила ціль, то хоча б по будинку треба влупити, щоб марно не літати. До речі, щось подібне було і в Новоросійську.

Тож лаптям слід розуміти: якщо до їхнього міста завезли ППО, движуха їм забезпечена. Нехай не така, як у Бєлгороді, але все одно. Зате яка краса, всі бажання збуваються: тут тобі й податки приспіли, про які вони мріяли, і попи не підвели, та ще й дорога ракета летить прямо у вікно. Чи могли вони собі уявити таке щастя до війни в Україні? Звісно ж, ні, а тепер вони мають усе… Або все має їх.

4 коментар до “Мрії збуваються (Частина 2)”
  1. Це добрі новини!
    Але в Давосі деменційний Додік завив, що московити і українці “пуляють одне в одного, та ще й Віткофф дуже “суетится под хозяином”.

    1. Як з’ясовується, про клінічні проблеми додіка було відомо ще в 17му році. Солонін, вчора-сьогодні, запилив відосік на цю тему, раджу переглянути.

  2. Щодо православ’я з головою кацапів зрозуміло, якщо людина ідіот це назавжди, а наші православнуті? По ним летять ракети освячені їхньою церквою і що😈, це не люди, а чорти кацапські. І зелене чмо церкви моспрому не закриває. Може п***р також сподівається на десятину?
    А саме головне всі знають що Додік ідіот, але нарід обирає, а світ страждає . Додіка і вербонули через сцикливість та розумову неповноцінності. Колись у США була народна розвага – стрільба по президентам. Традицію втрачено. Може пора її відродити?

Коментарі закриті.