«Текущее и протекающее» (Частина 3)

Якщо залишити осторонь усе те, що виходить від нашого Генштабу і наших військових, і просто провести аналіз того, що пише сам ворог про цю ділянку фронту, то можна зробити висновок, що перша і друга фази формування котла давно позаду. Ворог неодноразово стверджував, що терміново готується операція з деблокування оточених військ. Тим більше що прутіну знову повідомляють про те, що загалом усе вже під контролем, а той, наслухавшись цих байок, дав час до кінця січня остаточно зачистити Куп’янськ і доповісти про виконане завдання.

Різноманітні ворожі оглядачі, читаючи такі повідомлення, злегка підбадьорилися в тому плані, що не можуть настільки відчайдушно брехати цареві. А якщо так, то справді готується потужна наступальна операція для того, щоб приховати всю попередню брехню. Те, що в котлі вже знищено якусь кількість військ, – не має значення. Якщо все вдасться відбити, то які б гори м’яса там не утворилися, це вже нікого не хвилює.

І загалом історія широкомасштабного вторгнення вказує на те, що саме так воно там і працює. Авдіївка й Бахмут – яскраві приклади цього. В будь-якій іншій армії світу за такі втрати з такими мізерними результатами командування угруповання військ віддали б під трибунал або як мінімум зняли з командування бойовими з’єднаннями, але не в російській. Гори трупів і каньйони спаленої техніки принесли генералам нові звання, нагороди і посади. Їхні «експерти» знають цю механіку і тому сподівалися на повторення наведених сценаріїв, але так нічого й не сталося.

А ми ж пам’ятаємо про те, що станом на останні заяви прутіна Куп’янськ таки захоплено і неприємностей завдають лише дрібні диверсійні групи ЗСУ, які діють у місті рейдовим способом. І ось навіть у запутінців і тих, які «можемо повторити», відбулося те саме зрушення, що й у багатьох лідерів. Вони просто винесли за дужки нав’язливу ідею царя і, не зважаючи на те, як це виглядатиме, з посиланням на джерела в міністерстві Білоусова пишуть таке. Далі – пряма мова цього джерела:

«Ситуація в Куп’янську дуже важка. Втрати великі, наші хлопці у скрутному становищі. Їх треба рятувати. Група бойових офіцерів звернулася до начальника Генштабу з проханням терміново врятувати військових, які перебувають у Куп’янську. І, можливо, трохи відвести війська від міста для збереження життів бійців», – розповів один зі співрозмовників каналу. Джерело, близьке до Герасимова, підтвердило факт такого прохання. Але зазначило, що «в Куп’янську не відбувається нічого страшного, а місто досить скоро буде зачищено від ворога».

Словом, усе те, що раніше вважалося абсурдом і відвертою дикістю, тепер залишилося в минулому. От просто цікаво, як ця сама «група офіцерів» уявляє собі «врятувати хлопців» або ж витягти з котла? Вони ж офіцери й чудово розуміють, як це можна зробити. Це наші вертолітники намагалися вивозити поранених із блокованої «Азовсталі» та інших місць, а їхні «Скалови та Мересьєви» такого робити не будуть однозначно.

Крім того, цікавою виглядає пропозиція «трохи відійти» від Куп’янська. Таке означає, що на його околицях для їхніх військ ЗСУ вже влаштували суцільну зону смерті, і втрати там перевищують навіть те, що буває при м’ясних штурмах. Але кому вони пишуть? Вони що ж, всерйоз вважають, що Герасимов прийде до прутіна і скаже: «Ми відійшли»? Йому відразу запропонують: «А чи не хочете скуштувати рідкісного чайку-с? Як ні-с? Від вас це вже не залежить!» – і після кількох глухих звуків: «Пий, с*ко, поки полоній не охолонув!» Тож усе – як завжди.