Авторка перекладу: Світлана
Як ми всі чудово пам’ятаємо, у 2014 році багато жителів Криму зробили найголовнішим мем «Хоч каміння з неба». Щоправда, вони не замислювалися над тим, як це може виглядати, а тепер – пізнають усі глибини сенсу цього виразу. І ось тепер найбільш відповідним дійсності міг би стати мем «Валіза без ручки». Адже як не крути, а основним джерелом поповнення місцевого бюджету та бюджетів окремих мешканців півострова був туризм. Хтось заробляв на сезонній оренді житла, хтось мав невеликий бізнес, який обслуговував туристів, хтось мав із транспортних послуг, а частина населення була зайнята в сільському господарстві, яке забезпечувало місцеві ринки, санаторії, будинки відпочинку, готелі та ресторани всім, необхідним для сфери харчування.
Зрозуміло, що назовні виплескувалося і фінансування воєнщини, в основному – російської, бо до окупації, та й після її початку, численні чоботи і безкозирки залишали значні суми своїх зарплат у тих самих магазинах, на ринках та в інших місцях, плюс – прямі бюджетні кошти, що йшли на «підтримку штанів». Але ось минуло 12 років, і все це суттєво відступило в усіх напрямах. Сільське господарство – в занепаді, курортний бізнес зазнав кількох потужних ударів, коли окупаційна влада банально відтиснула величезні шматки берегової лінії, закривши море для відвідування сторонніх.
Останні дані свідчать, що навіть далека глибинка курника втратила інтерес до півострова як до місця проведення тривалої відпустки. Не знаю, як це виглядає зараз, а за совкових часів ті, хто працював у Сибіру, мали тривалі відпустки, до 45 діб за рік. А з урахуванням того що тоді було прийнято їздити у відпустку на «велику землю» раз на два роки і вибирати час відпустки за два роки, то і сам час відпустки міг розтягтися на все літо.
Так робили з двох причин. Графік відпусток складався так, щоб один працівник міг взяти свою відпустку влітку, а наступного року – взимку. Зрозуміло, що зимову відпустку по можливості не брали, і в результаті виходила одна дуже довга відпустка. А з урахуванням рівня зарплат, які були у сибіряків, вони могли гуляти у відпустці по-багатому.
Просто для порівняння. В ті часи прості робітники мали зарплату 70–80 рублів плюс невеликі преміальні. Інженери – 120–140 рублів, шахтарі – 300–350 рублів, а зарплата вчорашнього школяра, що працює на заводі в Сибіру, становила близько 600 рублів. Плюс кожні пів року на цю суму нараховувалися 10% полярної надбавки. Так – до шостої надбавки, а сьома та восьма починали нараховуватися після повного року роботи.
Тож ті, хто кілька років пропрацював у цих місцях, мали 1000+ рублів на місяць. Тому після двох років роботи жителі півночі мали величезну відпустку, і якщо на своїх «півночах» не сильно бухали, то могли смітити грошима так, як це було доступно простим смертним. І ось на таких відпочивальниках трималися курорти у совку. Такі відпочивальники платили не торгуючись за те, що їм сподобалося. І як мінімум такий стан справ тривав 20 років, бо велика нафта Сибіру почала освоюватися десь у середині 60-х, а великий газ розпочався у першій половині 70-х. Ну, а курорти отримали собі просто фантастичних відпочивальників, на чому тоді багато хто й «піднявся».
(Далі буде)
” В ті часи прості робітники мали зарплату 70–80 рублів плюс невеликі преміальні. Інженери – 120–140 рублів, шахтарі – 300–350 рублів”
У 80-х роках зарплата 70-80 рублів – це випускник ПТУ, 2-3 розряд. В ті часи кваліфікований токар в УРСР отримував 200-250 рублів на руки, причому – не на воєнному виробництві. На воєнних заводах зарплата була вищою. Інженер же отримував часто менш робітника – саме тому і занепав совок: ті, хто міг придумувати нове. в принципі не хотіли йти в інженери. Колгоспникам же не платили майже нічого.
Зарплата 70-80 рублів у робітників могла бути лише одразу після хрущовської грошової реформи,тобто десь на початку 60-х,але на ті 70-80 рублів можна було купити більше ніж на 140 у середини 80-х. Інфляцію ніхто не скасовував навіть у совку. У описувані автором 1970-1980 зарплата “простого” робітника становила 150-250 рублів ,залежно від професії,кваліфікації та місця роботи. У середині 80-х я,наприклад слюсарем 1 розряду, а по суті різноробом одразу після школи отримував 167 рублів. У колгоспах платили, а механізаторам в сезон посівної та жнив досить непогано платили, до 400 рублів можна було заробити,якщо не лінуватись. Та й крали ж усі і за цей рахунок хазяйство тримали,тому десь із початку 70-х на селі вже не тільки мотоцикли купували,а й машини могли собі дозволити,що для совка було неабищо.
crow12345
Ієремія
До чого тут 80-тi???
“нафта Сибіру почала освоюватися десь у середині 60-х, а великий газ розпочався у першій половині 70-х…”
Мова про перiод з середини 60-х та десь ДО початку 80-х. У 80-х вся ця “краса” пiшла на спад разом з цiнами на нафту. А в той перiод (самое його згадуе автор) зарплати були, як вказано в статтi.