Авторка перекладу: Світлана

Напевно, навряд чи хтось із колег може похвалитися тим, що бував в Омані. Хоча там і море тепле, і є непогана туристична інфраструктура, та й щодо безпеки там буде краще, ніж у Шарм-ель-Шейху на єгипетському Синаї. Ось там – точно багато хто був і знає, що на виїзді з аеропорту там стоїть постійний, укріплений бетонними плитами блок-пост. А по дорозі до готелю обов’язково трапиться ще кілька блок-постів із озброєними солдатами. А от в Омані такого немає. Проте серед моїх знайомих немає нікого, хто побував саме в цій країні.

А, між іншим, там відбуваються загадкові явища, які не мають логічного обґрунтування, і тому їх можна вважати чимось на кшталт дива. Всі ми знаємо історію про те, як один відомий стендапер добре розігнався на схилі гори в Буковелі, а потім, зробивши несподіваний маневр, зник із радарів гірськолижного курорту і матеріалізувався в Омані, на тих самих лижах і з лижними палицями в руках. Між іншим, відтоді шанувальники таланту цього лижника навіть влітку ходять із лижними палицями, але без лиж, як їхній кумир в Омані.

Як потім з’ясувалося, місцеві жителі в цей самий момент спостерігали ще одного лижника з палицями в руках. Його прізвище Патрушев, і щодо нього не зовсім зрозуміло, з якого лижного курорту він телепортувався так, щоб за часом це збіглося з присутністю лижника з Буковелю. Але тільки одна ця подія не може створити ореол таємничості над цим місцем. До та після описаних подій там відбувалися і зараз відбуваються зовсім загадкові події.

Як ми пам’ятаємо, після втечі проффесора в галузі астродинаміки та квантової офтальмології у засіках Нацбанку було виявлено загиблу від голоду мишу та кілька купюр зімбабвійської валюти. Хоча тато Саші Стоматолога теж любив розповідати про те, що він трудиться на благо України, а публіка, яка потім стала 73 відсотками, свято вірила в те, що «міцний господарник» їм намастить на хліб. Вже не пам’ятаю, чи давав він обіцянку у стилі «зуб даю», але публіка признала в ньому свого і повірила про хліб і те, що «двоходівник» жирно їм намастить на хліб.

Як з’ясувалося, він, звісно, намастив їм, хай і не на хліб, і пішов по-англійськи, не прощаючись. Зате літак, набитий золотішком і готівковою валютою, успішно перелетів якраз до Оману. Я пам’ятаю ту ніч, коли летів аероплан, і стежив його маршрутом через «Флайтрадар». Пам’ятаю, під час цього польоту була думка про те, що кінцевим пунктом польоту є аеропорт Сочі, але коли аероплан навіть знижуватися не став на підльоті до цього міста, виникла думка про те, що далі – тільки Дубай. Але, як виявилося, для такої важливої справи є й інший кінцевий пункт. Відверто кажучи, до цього польоту я взагалі нічого не чув про це місце. І головне – ніхто не міг припустити, що дуже скоро історію з цим місцем буде продовжено. Таким чином, телепортація в напрямку Оману працює не тільки щодо окремих лижників, а й дорогоцінних металів, іноземної валюти та інших цінностей.

(Далі буде)

Один коментар до “Оман – сакральне місце (Частина 1)”
  1. Не тільки з лижними паличками, не тільки! (Доречі не згадано що ці палички – ебонітові) Не менш 73% стоять на асфальті взуті в лижі. Може в буковелі себе уявляють, а може і в Омані… Чи введені в оману, чи біс їх розбере!

Коментарі закриті.