Поки ще консульство в Турку. До 1 жовтня

Якщо хтось забув, тоді імперія змушена була зрити всю свою фортифікацію в Криму і на Чорноморському узбережжі, і Аландські острови спіткала та ж сама доля. Вони також стали демілітаризованою територією. І лише під час Першої світової війни росія зробила спробу знову мілітаризувати острови, але програш у війні призвів до втрати Фінляндії, яка здобула незалежність, і до неї ж відійшли Аландські острови, але за умови збереження їхнього демілітаризованого статусу. Цей стан речей підтвердила Ліга націй, і досі острови залишаються в цьому статусі.

Після Другої світової війни совок зажадав представлення консульства у Марієгамні – столиці цієї автономної території. Приводом було, зокрема, здійснення контролю за дотриманням демілітаризованого статусу. Очевидно, що насправді москві було вигідно тут тримати свій форпост для здійснення розвідувальної діяльності, а фіни були змушені з цим миритися довгі роки. Зрозуміло, що в останні два десятки років саме це консульство набуло ще важливішого значення, бо в НАТО вступили країни Балтії, а після вступу до Альянсу самої Фінляндії і майже вступу туди Швеції консульство стало відігравати взагалі виняткову роль.

Ну і для того щоб розуміти, наскільки суттєво впливає особливий статус на життя островів, слід зазначити таке. Їхній демілітаризований статус забороняє розміщення не те що військ, а й будь-якої зброї, крім мисливської та тієї, що є табельною у місцевої поліції. Особливо зазначається, що за будь-якого військового розвитку подій у регіоні острови залишаються поза бойовими діями. Крім того, місцеві жителі не можуть бути призвані до армії й мають довічний імунітет від призову. Автотранспорт має відмінні від фінських номери, а місцеве самоврядування має досить високий рівень автономності, аж до свого представництва у парламенті Фінляндії.

Читаючи неповний опис особливостей демілітаризованого статусу острова, слід розуміти, що приблизно таким повинен бути і Крим, бо його було введено в дію одним і тим самим міжнародно-правовим актом. Але ні в кого немає ілюзій щодо того, чого вартий будь-який договір, підписаний росією. Отто фон Бісмарк чітко формулював цю ціну, і ми бачимо, що майже через 170 років у фінів цей статус працює в тому самому вигляді, в якому його запровадили, а що більшовики і тепер – окупанти наробили в Криму, ми всі чудово знаємо. До речі, сьогодні там було ліквідовано ще один гігантський артилерійський склад.

Але як видно з учорашньої урядової заяви, Фінляндія переглядає як статус островів, поки що незрозуміло яким чином, та про це можна судити з того, що порушується питання про те саме консульство федерації в Марієгамні. Очевидно, що фінам уже ні до чого присутність там російського шпигунського гнізда, а у зв’язку з тим що Фінляндія сама вже попрощалася з нейтральним статусом, то, швидше за все, будуть зміни такого самого характеру і у статусі островів. І ось це вже хід на випередження. Уряду федерації тепер можна сказати щось у такому плані: «Вам хотілося погратись у ці ігри? Не питання, тільки не факт, що вас ця гра задовольнить!» Ось так треба діяти у всьому, і тільки так урку можна поставити на місце.

2 коментар до “Про проактивність (Частина 3)”
  1. … Так, судячи з Вікіпедії, острови й досі за статусом нейтральні…

  2. Суть не в тому, який мають статус Аландськи острови. Головне, що люди визначили проблему і вирішили як з нею впоратися. Мало того, вони діють.

Коментарі закриті.