Але ж у москві сидить крута гопота, і відповісти треба неодмінно, якщо вже не кількісно, то – якісно, і там відповіли. 6 липня відомство Лаврова повідомило МЗС Фінляндії про закриття генерального консульства Суомі в Санкт-Ленінграді та відповідно – висилання всіх дев’яти його дипломатичних співробітників до 1 жовтня поточного року. Простіше кажучи, у Лаврова закрили установу, розташовану поряд із фінським кордоном, яка надавала левову частку консульських послуг громадянам федерації. Причому йдеться не лише про видачу віз, а й про інші питання, які зазвичай вирішує консульство. З 1 жовтня росіяни їхатимуть з Пітера до москви, щоб вирішити якісь свої питання, пов’язані з Фінляндією.
Але вчора відбулося спільне засідання, у якому взяли участь президент Республіки Фінляндія та Міністерський комітет із зовнішньої політики та політики безпеки. Вони обговорили становище дипломатичних представництв Фінляндії та росії. В результаті на офіційному сайті уряду Фінляндії з’явилася заява про те, що заява росії від 6 липня про закриття Генерального консульства Фінляндії в Санкт-Петербурзі з 1 жовтня поточного року є асиметричною відповіддю на раніше оголошені Фінляндією депортації шпигунів. Президент і Міністерський комітет із зовнішньої політики та політики безпеки ухвалили рішення про те, що у відповідь Фінляндія з 01.10.2023 відкликає ліцензію на діяльність Генерального консульства росії в Турку. МЗС поінформувало про це російського посла.
Ось це вже виявився суто симетричний захід, і тепер у країну вічно плетених лаптів вирушать ще й кадрові дипломати, які справді займалися профільною діяльністю, а не шпигували за військовими базами НАТО в Норвегії та військовими підприємствами у Швеції. І якби цим все обмежилося, то можна було б говорити про симетричність, але все ж – заходів у відповідь. Тільки засідання не обмежилося розглядом цього питання і пішло далі, вже в режимі проактивності.
Зокрема, текст урядової заяви говорить про те, що на зустрічі також обговорювалося питання про консульство росії в Марієгамні та було відзначено підготовку більшого юридичного дослідження щодо особливого статусу Аландських островів, яке готується Міністерством закордонних справ. У доповіді також обговорюється статус російського консульства в Марієгамні. А це вже зовсім інша гра, суть якої треба коротко пояснити.
Аландські острови мають настільки вигідне географічне та військове положення, що в Балтійському морі вони є корком для всієї східної акваторії. Той, хто володіє цими островами, легко контролюватиме цю частину Балтики. Це настільки очевидно, що за володіння цими островами завжди виникали заруби різної інтенсивності. За підсумками Наполеонівських воєн острови відійшли до росії у складі Фінляндії, і вона стала на них будувати відповідну військову інфраструктуру, щоб контролювати схід Балтики. Але вся ідилія закінчилася у 1856 році, коли за умовами Паризького мирного договору та фактичної капітуляції росії у Кримській війні низку територій було оголошено демілітаризованою зоною.
(Далі буде)