Авторка перекладу: Світлана

У північній країні, відомій як Лапотьландія, вже досить давно йде процес відмови від усього імпортного та перехід на все вітчизняне. Звісно, все проходить не так швидко, як того хотілося б, але й труднощі виникають непередбачені. Наприклад, якщо відмовитися від іноземних слів, які перетворилися на неологізми, то ситуація може виявитися настільки заплутаною, що виходу з неї зовсім не видно.

Узяти хоча б назву країни. Вона складається з двох слів, і якщо «федерація» просто чуже, то «російська» – взагалі крамольне. Воно хоч і має грецьку форму, але, у свою чергу, є неологізмом від слова «Русь», а куди не копни, все вказує на князівство Київське і більше ні на що, бо в ті часи, коли вперше письмово зафіксовано це слово, на місці москви квакали жаби, а ведмеді приходили на це місце, щоб позбутися своєї ведмежої хвороби.

До речі, і саме слова «москва» теж крамольне, бо прямо вказує на те, що в місці, де згодом виникло місто, жили не росіяни, а мокша, у яких досі збереглася своя мова і в яких ніколи не було сумнівів щодо походження слова «москва». Мені це ще в середині 90-х розповідали самі представники цього народу, з ученими ступенями і в самому місті Саранську. Це офіційні «вчені» висувають екзотичні версії етимології москви, наприклад, від назви планети Мельмак, а самі мокші все чудово знали з самого початку і знають зараз.

А щоб походження цієї назви не було надто очевидним, лапті перейменували два народи: мокша, від чийого імені походить москва, і ерзя, від чийого імені походить Рязань, – в один квазінарод «мордва». І до речі, назва вийшла не такою вже й образливою, як це мені казали самі мокша та ерзя, а цілком пристойною. Адже їх могли назвати не мордвою, а жопвою чи ще гірше. Монгольський період міг би дати ще барвистішу назву.

Або взяти самого прутіна. Там уже давно вирують пропозиції поставити поза законом слово «президент», бо воно імпортне. Особисто пам’ятаю перші потуги в цьому напрямі на тлі титулу Туркменбаші для Ніязова. Але скасувати його, звісно, можна, тільки от замінити нічим. Ніхто ж не називатиме прутина «гей ти»? На поверхні лежало слово «фюрер», і яким би приємним воно не було для вуха лаптів, воно теж імпортне. Зі словом «цар» – та сама історія, як і з генералісимусом. І виходить, що вакантним залишається лише слово «пахан», але звучить воно не дуже і явно не таке солідне, як президент.

І потім, що робити зі словом «міністр»? Знову ж таки, чим замінити слово «олігарх»? Можна було б використати співзвучний термін «олігофрен», але й він теж імпортний. Ємне та коротке слово «метро» довелося б поміняти на «извозничью артель», а «мобільний телефон» – на «шайтан-труба». І тут уже справа могла дійти взагалі до диверсій. Ось просто візьміть добре відомий термін «балістична ракета» і спробуйте змінити назву так, щоб у ньому були присутні лише скрєпні, споконвічні слова, що відповідають традиційним цінностям. Що вийде?

(Далі буде)

3 коментар до “В тумані імпортозаміщення (Частина 1)”
  1. > виходить, що вакантним залишається лише слово «пахан», але звучить воно не дуже і явно не таке солідне, як президент.
     
    Може, “Іх Всєпаханєйшєство”?
     
    А як щодо писемності? Вона в них теж імпортна, староболгарська. Може, їм і абетку свою скрєпну зробити треба? А заодно й назву для неї — бо що це за слово таке, “алфавіт”?
     
    А мова в них, до речі, не іспортна? Вони ж етнічно угрофіни. Чи там угробуряти. І коли вони розмовляють, не обмежуючи себе рамками “офіційної” мови, вони будують всі іменники, прикметники й дієслова від двох коренів, які у їхній справжній, властивій мові позначують первинні статеві ознаки. Та й для означеної вище проблеми титула розв’язок вже є готовий.

  2. Але скасувати його, звісно, можна, тільки от замінити нічим.
    Еще как есть чем. Харьковские ультрас в курсе

    1. Ото ж БО!
      Президент – той, хто сидить попереду.
      Для Помийної Педерації є той “титул”, який знає весь Світ – хуйло. Ексклюзивчик😉

Коментарі закриті.