Бадьорість, яка прокисла (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Шановні колеги!

Сьогодні відбувся технічний збій щодо поповнення запасів електроенергії. Вікно подачі було після 0 годин, але до мене електрика так і не дійшла, і тому все розрядилося повністю. З усіма відповідними наслідками. Через те що альтернатив саме вночі немає, то не вдалося витримати ритм публікацій. Але всі в курсі, що це таке, і тому – як є. В будь-якому випадку, такі моменти можуть зсунути графік, але не можуть вплинути на ЛО в принципі. Переможемо!

***

ТРОФЕЇ

Чотири роки тому, під час початкової фази широкомасштабного вторгнення, противник намагався використати досвід цивілізованих армій світу, коли бронетехніку, яка зламалася або застрягла в болоті, і взагалі – техніку, кидали без проблем, бо були впевнені в тому, що війна триватиме кілька тижнів максимум, і тому до місця прибуде евакуаційна команда і витягне залізяку. Відтоді багато оглядачів абсолютно необґрунтовано експлуатують формулу, мовляв, досвідчений екіпаж танка, літака, комплексу ППО чи чогось іншого має більшу цінність, ніж техніка.

Нічого подібного там ніколи не було, і втрата екіпажів там ніколи не була проблемою. Зараз це зрозуміло з усією очевидністю. Імітація західного ставлення до цього питання давно спочила в Бозі, і повернулася парадигма «Баби ще народять». Цінність техніки стала абсолютною. Тож у початковій фазі широкомасштабного вторгнення ми спостерігали виняток з правил, а не їх зміну. І в ті часи як наші військові, так і різноманітні ентузіасти захопили величезну кількість таких великих трофеїв.

А тепер такого немає в принципі, і не тільки тому, що ворог усіма силами й засобами намагається витягнути зламану або підбиту техніку. Насправді цієї самої техніки стало катастрофічно менше. Все те, що на початку бійки було в кадрових підрозділах та з’єднаннях, давно знищено. Під ніж пішло і майже все, що була на базах зберігання, про що свідчать супутникові знімки. Тепер у бій кидають або те, що тільки-но з конвеєра, або відверті «франкенштейни», зібрані з вузлів та агрегатів, знятих зі знищеної техніки. Власне кажучи, здебільшого для цього її витягають із поля бою, часто вкладаючи не один склад «евакуаційної команди».

Простіше кажучи, ворог уже давно не розкидається заявами про те, що може воювати десятки років, хоча й пояснює стаду, що війна буде довгою. Тепер уже ніхто не робить наголос на тому, що ресурсів у них неміряно і що вони можуть вести ще одну-дві війни одночасно з кампанією в Україні. Зрозуміло, що прямо вони не напишуть про те, що були не праві, даючи надто оптимістичні прогнози, але просто з їхньої повсякденної риторики зникли найсоковитіші вирази та хлисткі епітети. Бравада скінчилася, хоча здавалося б, у війні на виснаження ресурсів вони мали б вкласти Україну «одною лівою», але тепер у них такої впевненості немає.

(Далі буде)