Ми зайдемо на тему венесуельської ППО з іншого боку і спробуємо знайти власну відповідь на запитання про те, як американська авіація практично миттєво захопила панування у повітрі й забезпечила рейс Каракас – Нью-Йорк для Мадури. Почнемо з того, що їхня система ППО мала всі ознаки ешелонованої, бо побудована на трьох групах систем ППО різної дальності.

Комплекс Тип
С‑300ВМ (Антей‑2500) Далека ПВО
Бук‑М2Е Середня ПВО
Панцир‑С1 Ближня ПВО
Ігла‑С ПЗРК

Як видно, всі три системи ППО мають російське походження і загалом були зобов’язані показати якусь роботу, але, як відомо, цього не сталося. При цьому ЗРК далекого радіуса дії були зобов’язані хоча б підсвітити небо запуском своїх ракет. Так, вони могли не влучити в цілі, бо ті могли застосовувати ефективні контрзаходи, але до цього справа не дійшла. І це при тому, що комплекси було дислоковано по периметру кордону Венесуели і особливо – вздовж морського узбережжя. Тепер – деякі об’єктивні дані.

Венесуела має габарити: Захід – Схід – 1493 кілометри та Південь – Північ – 1271 кілометр між крайніми точками. Через те що небезпечним був саме північний напрямок, де знаходився американський флот у морі й бази на островах, то природним виглядає насичення саме цієї лінії майже півтори тисячі кілометрів завдовжки. Напевно, комплекси далекого радіуса дії мали створити суцільний рубіж оборони.

Згідно з відкритими даними, комплекс С-300ВМ (Антей-2500) має дальність виявлення цілей (літак, вертоліт, крилата ракета, БПЛА) – 250 кілометрів. Тобто це дальність, на якій РЛС комплексу здатна виявити, ідентифікувати і супроводити ціль, видавши цілевказівки на засоби ураження. Такими є два типи ракет: 9М83М – для аеродинамічних цілей із дальністю ураження 130 кілометрів; 9М82М – для перехоплення аеродинамічних цілей на відстані 200 кілометрів і балістичних – 250 кілометрів.

Знову ж таки, відкриті джерела вказують на те, що Венесуела мала три дивізіони С-300ВМ, а це означає, що вони могли прикрити до 750 кілометрів з фронту і, відповідно – на 250 кілометрів углиб своєї території. Загалом, це не так уже й погано, тим більше що йдеться про системи далекого радіуса дії. За ними – комплекси типу «Бук», які мають дальність роботи з цілями 50–70 кілометрів, залежно від типу ракет, і за ними вже ЗПРК «Панцир», які ставляться безпосередньо біля об’єктів, які вони захищають. А ми пам’ятаємо, що саме 16 «Панцирів» стоять довкола путінської резиденції «Валдай». Там їх встановили на вежі прямо з автомобільним шасі.

(Далі буде)

Один коментар до “Про ППО Венесуели (Частина 2)”
  1. Я взагалi 1500 км вздовж кордону нарахував: 250 “лiворуч” та 250 “праворуч” – 500. 3 по 500 – 1500.
    Щоправда, це – для звичайной техники, а не для “анально-говнетной”)

Коментарі закриті.