Значення терміна (Частина 2)

Тим не менш, уся активність держсекретаря якраз вкладається в канву версії про те, що Білий дім повертає електоральний борг нафтовому лобі. Не здивуюся, якщо після завершення своєї кар’єри на посаді глави зовнішньополітичного відомства Рубіо зробить власну політичну кар’єру. Принаймні зараз його наполегливість оцінюється найважчим бізнесом США як найбільш продуктивна та послідовна серед усієї тієї зграї неосвічених ідіотів, яких Додік привів до влади. І справді, у Рубіо було всього кілька «вікон», у яких він зумів відсунути Віткоффа та іншу шпигунську шоблу.

Не виключено, що саме він доніс до Трампа думку про те, що Путін не може бути партнером ні в чому. Щодо нафти — це конкурент, який користується найбруднішими та найпідлішими методами поведінки на ринку. Що ж до геополітики, то які б хороводи з ним не водити, Путін настільки прив’язаний до Пекіна, що давно втратив власну самостійність. Тому реанімація старої ідеї «дружби з Росією проти Китаю» вже не спрацює, як не старайся. Якщо за Єльцина ця ідея ще могла розглядатися як реальна, то зараз це — тупиковий шлях, оскільки Росія повністю і безповоротно стала сировинним придатком китайської економіки.

Причому в самій Росії це з радістю підтверджують і навіть пишаються тим, що їхні природні ресурси підживлюють китайську промисловість в екзистенціальному протистоянні зі Штатами. Тобто це не чиїсь домисли чи дилетантські міркування а-ля Віткофф, а чітко сформульована самими «лаптями» позиція. Можливо, Рубіо якоюсь дохідливою мовою, можливо, за допомогою картинок, все ж таки пояснив Трампу суть цієї ситуації, а як наслідок — марність спроб про щось умовити Путіна. Той уже нічого не може зробити без схвалення Китаю, а якщо так, то треба зосередитися на Китаї і не витрачати час на його «шістку».

Але в західній пресі одразу в кількох виданнях було вжито однаковий термін — «утомив» (fatigued). Це наштовхує на висновок, що цей термін був використаний джерелом інформації в Білому домі, і це не було випадковістю чи фігурою мови. Путін дійсно дістав Додіка, але чимось простим і очевидним.

Нам здається, що насправді цей емоційний термін стосується манери спілкування Путіна, яку він демонструє останні роки, щонайменше — років десять. Йдеться про його нав’язливі міркування у псевдоісторичному стилі. Усі ці Рюрики, половці, печеніги та інше явно збуджують самого царя, але справляють гнітюче враження на співрозмовників. Можна уявити, що нормальна, притомна людина, змушена вислуховувати цю словесну діарею, дуже швидко відчує себе персонажем, який ненароком потрапив до психлікарні та вислуховує пацієнта клініки, поки лікуючий лікар вийшов із кабінету.

Це тим більш імовірно, оскільки Трампа зовсім не цікавить історія США, наприклад, чи загальносвітова історія. Для нього ці теми — порожній звук. А його бакалаврат не містив і натяків на якісь гуманітарні дисципліни. І тут лисий коротун вкотре віщає про Рюрика, який борознив простори «Большого Театра». Тож усе це разом узяте і сформульоване Рубіо дало свої результати. Наскільки стійким виявиться цей ефект — побачимо, але поки що Додік явно насолоджується тими результатами, яких вдалося досягти із застосуванням інших принципів, відмінних від Віткоффських.

Діду явно подобається роль, яку він зараз грає, і за цей час він може наробити на Путіна так, що той уже не відмиється. А поки фюрер намагається посилати з танкерами свої військові кораблі. Такий конвой уже помічений в Атлантиці, але поки неясно, куди він іде. Якщо до берегів Венесуели, то це може бути дуже цікаво. Якщо американці здійснять захоплення не тільки танкерів, а й «есмінця», то хтось у Москві явно шукатиме підходящі шарф і табакерку.