Авторка перекладу: Світлана
Головною метою інформаційної війни є воля противника до її продовження. Особливо це важливо для сторони, яка наступає, адже той, хто перебуває в обороні, за визначенням має слабші можливості для ведення війни. Якби це було інакше, війна просто б не почалася. І ось саме воля сторони, що обороняється, є ціллю інформаційного тиску. Очевидно, що в такому випадку цільова аудиторія ділиться на дві великі частини – комбатантів та некомбатантів.
Щодо першої категорії, то саме на них інформаційний вплив має мінімальний вплив. Очевидно, що будь-яка армія, що воює, має свої інструменти для того, щоб забезпечити повну ізоляцію своїх військ від впливу ворожої пропаганди. Плюс до того, значна частина особового складу сторони, яка обороняється, має мотивацію, яку інформаційним впливом не пробити. Мотиви можуть бути загального та вищого порядку, але в більшості випадків вони спираються вже на інше.
Практично всі втратили у бою своїх товаришів, із якими пережили дуже багато. Причому такі випадки сильно відрізняються від того, як такі втрати переживають поза війною. Там дізнаються про смерть близької людини від її родичів і потім уже спостерігають її у процесі поховальних процедур та церемоній. На війні загибель часто відбувається на очах у товаришів, і причиною є не інфаркт або щось таке, а поранення, не сумісне з життям. Тобто смерть відбувається на очах і в її найбільш безпосередньому та страшному вигляді.
Безумовно, дивлячись на це, боєць розуміє, що це зробив ворог, і питання помсти навіть немає потреби порушувати, бо воно виникає саме собою. А якщо таке відбувається не раз і не два, то жодна пропаганда вже не зможе вплинути на свідомість такого бійця. Він уже настільки вмотивований, що далі просто нікуди. Саме тому вістря інформаційної війни спрямовано на тили, де потрібно викликати негативні почуття щодо опору в діапазоні від апатії до тваринного страху. А це є основою для хаосу, який і повинна запустити пропаганда.
Цей хаос породжує хвилі, що змивають усе – і фронт, і що завгодно. Достатньо згадати, як пропаганда і породжені нею хвилі хаосу змили російську імперію, повністю знищивши волю до продовження війни. Трохи згодом це сталося і з Німецькою імперією, коли в тилу почався хаос, який ледве не переріс у переворот за російським сценарієм. Словом, якби інформаційний тиск не працював, його ніхто не практикував би, і тому ми регулярно звертаємо увагу на цей аспект протистояння.
Цю тему довелося порушити в екстреному порядку з однієї причини. Нехай кожен згадає вчорашній вечір і те, що він спостерігав в інформаційному просторі України як топновину? З великою ймовірністю це було повідомлення одного, начебто нашого ТГ-каналу і потім – маса перепостів цього тексту іншими каналами. Йдеться про анонс мегаудару ворога по території України. Там було сказано про запуск 1000 дронів, десятків балістичних та кількох десятків крилатих ракет, оберемків «Кинджалів» та іншого.
При цьому джерело такої «інформації» було помічено саме на таких виступах уже не раз. Не здивуюся, якщо під його вивіскою можна знайти склад лаптів, онуч та балалайок. Але щоразу воно видає подібні речі приблизно в такій тональності, і далі – як завжди. Все це розноситься просто в режимі цунамі, і друге – їм це сходить із рук.
(Далі буде)
Інформаційна гігієна, включно з обранням джерел інформації, на які можна покладатися – особиста справа кожного. Якщо це ще для когось є новиною, то додати тут нічого. Інформпомийки, а надто – базовані у ТГ, – як і звичайні, треба просто оминати, і вірогідність таких “цунамі” різко впаде.
> Очевидно, що будь-яка армія, що воює, має свої інструменти для того, щоб забезпечити повну ізоляцію своїх військ від впливу ворожої пропаганди.
Правда? При зарахуванні до ЗСУ зобов’язують внести особисті пристої до Enterprise Mobility Management ЗСУ в режимі Fully Managed Device, з відповідними заборонами на застосунки, сайти та способи зв’язку, а за використання невнесених пристроїв передбачено реальне покарання?
І, насправді, якщо людині доступ до інформації сильно обмежено, то це дає інші можливості маніпулювання думкою цієї людини, через обмеженість можливості перевіряти інформацію, яка до людини таки потрапляє…
Очевидно, що інформація такого роду щодо ударів по країні розноситься не для виклику паніки, а для оповіщення, щоб всі встигли приготуватись. Можливо пора залочити тлг по всій країні, бо його використовують і для передачі шпигунських даних, як і вайбер та вотсап. Задайте собі питання: чому немає вітчизняних аналогів та чому з завидною повторністю провалюються національні соціальні мережі? На моїй пам’яті закрилося вже 3 проекти. Все через принцип меншовартості. А працювати треба у цьому напрямку. Свого часу мінстець завалив цей напрямок, а цифровому трансформатору пісюаніста більше до вподоби кацапській платформи.
+