Крах світу прутіна? (Частина 2)

Крах світу прутіна? (Частина 2)

І загалом ця парадигма здавалася непорушною аж до останнього часу. Шматок прутінського світу впав разом із часткою «Газпрому» на європейському ринку. Адже лапті всерйоз вважали, що Європа загнеться без їхньої нафти, а коли цього не сталося, почали пробиватися голоси про те, що наявність газу чи нафти – це аж ніяк не все, бо треба мати стабільний ринок збуту. І як з’ясувалося, штучний дефіцит газу, який влаштував прутін для Європи, призвів не до анонсованого ним колапсу економіки та промисловості, а до заміщення газпромівського газу іншим. І на тому – все.

Проте війни в Грузії, а потім – і в Україні спочатку починалися саме через газ. Війна в Грузії мала зупинити прокладання або експлуатацію газопроводу до Туреччини, але там нічого не вийшло, бо Туреччина пообіцяла закрити Босфор для російської нафти, і довелося заткнутися. Ну, а у нас вони хотіли відтиснути ГТС і трубу нафтопроводу «Дружба». Якщо хтось пам’ятає, Лукашенко якось проговорився і сказав щось у стилі: «Якби віддали прутіну трубу – не було б війни». Сам він трубу віддав, але в результаті вона виявилася ні до чого, бо Польща її вже відрізала зі свого боку.

Але це – окремий прояв путінського світогляду. Він такого не міг собі уявити, тому що був упевнений у тому, що і за газом, і за нафтою стоятимуть нескінченні черги, а він – диктуватиме ціни та умови. Ось це вони й називали енергетичною наддержавою. Але повернімося до нафти і до того, як прутін підбурював видобувні країни на конфлікт із Заходом, щоб вивести їхні обсяги нафти з ринку та підняти її ціну. Він настільки був упевнений у тому, що саме він грає ринком, що не міг уявити іншого перебігу подій. Але він стався найкатастрофічнішим чином.

Як уже зрозуміло, Венесуела не просто помирилася зі Штатами, чого прутін не допустив би, а й, наскільки можна зрозуміти – переходить під безпосередній контроль США. І це означає, що американські нафтові компанії не просто відновлять свої позиції у видобувній галузі Венесуели, а й, напевно, розширять, за рахунок компенсації втрат, понесених за час після Уго Чавеса і, відповідно, націоналізації їхніх активів. А це означає, що на ринок виплеснеться величезна і поки що не зовсім прогнозована кількість нафти. А разом із цим – Китай позбудеться її постачань за мізерними цінами, а лапті – не зможуть її перепродавати і заробляти на різниці цін.

Простіше кажучи, венесуельська нафта дуже скоро повернеться на ринок у вигляді легального товару, і, відповідно, зросте глобальна пропозиція нафти. Між іншим, про це прямо говорять провідні товстосуми курника, наприклад, добре відомий олігарх із незвичайним прізвищем Дерип*ска. Ось що він сказав із цього приводу:

«Росія стикнеться з новими проблемами щодо наповнення бюджету, якщо США отримають контроль над нафтовидобуванням Венесуели, заявив засновник алюмінієвої компанії «Русал» мільярдер Олег Дерипаска. Таким чином він відреагував на військову операцію Вашингтона в Каракасі, в ході якої було захоплено президента республіки Ніколаса Мадуро. «Якщо наші американські «партнери» дістануться до нафтових родовищ Венесуели (а до родовищ Гаяни вони вже дісталися), під їхнім контролем виявиться більше половини світових запасів нафти».

Простіше кажучи, з газом прутін уже впорався, і тепер те ж саме буде з нафтою. Якщо раніше він бачив себе в образі такого собі повелителя нафти, якого благатимуть забезпечити постачання, то тепер уже він сам перетворився на прохача, який, принижуючись і роблячи грабіжницькі знижки, просить купувати його жижу. І загалом ситуація з Венесуелою якраз і показала, що все може вирішитися іншим чином і взагалі без можливості на щось вплинути… А тепер пригадаймо наведене раніше запитання про те, де щось робила друга група спецназу США Delta Force? Ми тільки знаємо, що це – Північна Африка.

А тим часом саме венесуельський розклад, окрім нафти, породжує у лаптів і  інші запитання, наприклад:

-Фото

Звичайно, поки що це – розмова ні про що, а судячи з того, як Додік легко плутає діаграму з діареєю, все, що він сьогодні розповідав, треба сприймати спокійно і, головне – не дослівно. Він усе може переграти в один момент і відмовитися від своїх слів, як це робив не раз і не два. Тож венесуельська зброя у нас навряд чи з’явиться, а в лаптів уже підгорає від власних фантазій. Очевидно, що саме такого розкладу щодо Венесуели ніхто не очікував, і багато хто досі не може прийти до тями. Але в будь-якому випадку, ця операція викликає запитання в окремих діячів: «Хто наступний?»