Що сьогодні святкують у росії?

Уперше опубліковано: 01.01.2017

Авторка перекладу: Світлана

Росіяни, особливо православна їх частина, майже постійно святкують свята, що, по суті, є фіктивними. Це стосується так улюбленого ними дня перемоги та безлічі інших свят. Так повелося ще з царських часів, але з приходом до влади більшовиків це стало цілком очевидним та повсюдним явищем.

День перемоги – найбільш вдалий приклад для препарування, і ми дозволимо собі зупинитися на ньому як на прикладі, щоб показати суть свята, яке росіяни відзначають саме сьогодні. Отже, днем перемоги росіяни вважають 9 травня 1945 року. Більше ніхто цей день не вважає переможним тому, що війна аж ніяк не закінчилася і тривала ще понад три місяці, несучи руйнування та смерть десятків тисяч людей. Ішлося лише про капітуляцію Німеччини, а Японія ще продовжувала битися. Ніхто, крім совків, навіть не збирався виділяти цей епізод у щось окреме від загальної Світової війни. Це було зроблено з однієї причини. Штучний кінець війни виправдовував її штучний початок, бо весь світ знає, що Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року. Ця дата совками нівелювалася і нівелюється тепер, щоб приховати призвідників цієї бійні, серед яких був і сам совок.

Союзники пробачили цю справу, але викручуватись перед своїми громадянами совкам довелося самостійно. Тому з усієї великої війни було вирвано один епізод, початок і кінець якого стали фальшивими віхами для всієї війни. Тобто навіть фундаментально 9 травня не могло бути днем перемоги, а могло бути чимось іншим. Весь світ відзначає день капітуляції Німеччини як день скорботи по жертвах війни. Без пафосу, але з думкою про те, що не можна допустити такого надалі. До речі, совки теж не відзначали його як перемогу з нескінченними танками і тягачами з ракетами, а це почалося вже в середині 60-х.

Але що характерно – весь світ відзначає цей день 8 травня, тобто тоді, коли було підписано акт про капітуляцію. Совок вирішив виділитися і відзначати це наступного дня, пояснюючи це тим, що в момент підписання документа в москві було 9 травня. Цікаве те, що історія російської імперії та совка кишить прикладами, коли історичні постаті народилися на світ у часових поясах, відмінних від московського, і формально – в інший день, але нікому не спало на думку присвоювати дату народження за московським часом. Цього не було ні до цього прецеденту, ні після нього. Маса людей, які народилися, наприклад, о 3 годині ранку в Хабаровську чи Владику 1 січня, не зараховувалися народженими 31 грудня, бо у москві був саме останній день грудня. Такий фінт вухами здасться абсурдним будь-якому росіянину, а ось із 9 травня – все нормально.

Але це лише верхні шари абсурду. Якщо копнути глибше, то виявиться, що Німеччина капітулювала на «біс». Це вже був не перший документ, яким Німеччина підписала акт здачі. Фактично широкомасштабний опір було припинено ще 2 травня, і саме через капітуляцію. Якщо хтось вирішить, що це було дно абсурду, то глибоко помиляється. Сталін поставив завдання отримати цей результат до 1 травня – всесвітнього дня трудящих. Але товариш Жуков не вписався, і Німеччина здалася лише 2 травня, і не Жукову, а союзникам. Тож план виконано не було, хоча Жуков звично поклав під столицею Рейху та в самому Берліні десятки тисяч бійців, щоб встигнути до 1 травня.

Між іншим, американці могли взяти Берлін раніше і практично без бою, але Сталін зажадав від союзників, щоб вони зупинилися, а штурм будуть вести лише совкові війська. Союзники були шоковані самим формулюванням питання. Штурм величезного мегаполісу, до того ж чудово підготовленого до оборони, не посміхався нікому. Тому було проведено переговори про здачу, і німці згодні були здати столицю без бою, але не росіянам, бо вони вже чудово знали, що ті коять із німцями на окупованих територіях. За логікою речей, союзники повинні були без бою увійти в Берлін, а потім – здати його совку, як це було обумовлено в Тегерані та Ялті. Тобто влаштовувати м’ясорубку в Берліні було зовсім не обов’язково, і коли совки зголосилися штурмувати, союзники встали і дали можливість совкам ще раз вмитися кров’ю. Ось це й заведено святкувати 9 травня.

Але й це було ще не дно. Відомо, що всілякі комуністично-соціалістичні рухи на своїх ранніх етапах кишіли діячами, які бажали демонтувати наявний світовий порядок і для цього використовували найбільш чудернацькі ідеї. Всі чудово пам’ятають, до чого привели ці теорії у виконанні німецьких націонал-соціалістів чи російських комуністів. Їхня ідеологія та символіка була просто нашпигована різними сатаністськими та подібними до них символами. Так от, це саме 1 травня, що було поставлено як дату отримання капітуляції, тільки офіційно називалося «днем трудящих». Насправді це перший день після Вальпургієвої ночі, коли сатаністи та інші сектанти відправляли свої основні обряди. Саме цей день і став об’єднавчим для різноманітних робітничих рухів.

Ось приблизно так виглядає цей оригінальний символізм, у який досі вперлися лобом російські совки. І ось сьогодні з першої секунди 1 січня православні, духовні та споконвічні християни росії, незважаючи на Різдвяний піст, поглинули кілотонни спиртного і закуски зовсім не пісного характеру і, нажершись у дупель, ударялися у різні відтінки сексу, у кого на що вистачило фантазії. Тут ти або православний християнин, або шампанське і маленька пікантна бордельєра. Все разом – ніяк не уживається, як не старайся.

Але й тут є другий шар, про який росіяни навряд чи підозрюють. Насправді що таке Новий рік? Що таке святкується цієї ночі і цього дня? Сонце повернуло на літо за кілька днів до святкування, тому святкується просто календарна подія, без особливого сенсу, але сенс таки є.

Цього дня, весь світ, включаючи росію, хоче він цього чи ні, святкує день народження видатного політичного діяча та видного теоретика національно-визвольної боротьби Степана Андрійовича Бандери, який народився 1 січня 1909 року. Це був непохитний боєць за незалежність України, який обґрунтував неминучість боротьби з будь-яким окупантом України, не зважаючи на його коричневий чи червоний колір. За це його кинула у в’язницю польська влада, а після окупації Польщі помістила в концтабір влада німецька і, зрештою, вбила влада совкова. Росіянам варто було б замислитися над тим, що близько мільйона їхніх співвітчизників, серед яких були генерали, герої радянського союзу та інші діячі, обрали для себе угоду з окупантом замість звільнення з концтабору, а Бандера всю війну провів у катівнях, не йдучи на угоди з окупантом України. Тобто він не зігнувся і не зламався до останньої миті свого життя.

Тож вільно чи невільно, але річки алкоголю та гори закусок, знищені сьогодні в росії, було витрачено саме на святкування днюхи нашого великого співвітчизника, бо жодної іншої великої історичної події за 1 січня не значиться.