Цар не справжній? (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Можливо, я десь пропустив заяву Пєскова, але якщо її ще не було, то буде. А заява ця стосується того, що прутін переглядає свою переговорну позицію через спробу атаки його резиденції. Лавров розповів приблизно те ж саме. Ну, а ми писали про те, що зупинка війни для прутіна – дуже ризикований і, швидше за все, смертельно небезпечний стан, і тому він на це не піде за жодних умов. А придумати причину можна легко та невимушено. Просто згадаймо про те, як совок розпочав війну проти Фінляндії, а сам прутін – проти Грузії.

І загалом ця промова призначалася лише одній парі вух, володарем яких є Чубака. У москві вже чітко зрозуміли, що геометрія вух Додіка ідеально підходить для того, щоб на неї розкладати локшину, і користуються цією ситуацією висловухості на повну котушку. Але в такій ситуації постало питання про те, чому підключили Лаврова? А ми припускаємо, що до цього дуету має підключитися і Пєсков, бо для такого припущення є всі підстави.

Ці підстави випливають з інформації, наданої агентством ВОН («Время офигительных новостей»), якому анонімне джерело надало запис телефонної розмови прутіна з Додіком. У перехопленні виявилися подробиці, які злегка суперечать тому, що надано публіці, але пояснюють усе те, що сталося після телефонної розмови. Ще раз підкреслимо: ці дані отримано з анонімного джерела, але вони повністю вкладаються в нашу версію про те, що прутін «петлятиме» від переговорів просто до останнього.

Отже, публіці було сказано, що атаку на путінську резиденцію вдалося відбити. Всі ми знаємо, як ЗСУ атакують особливо захищені цілі. ППО виноситься по дорозі до цільової локації, а потім – вирізаються всі зенітні засоби в районі самої цілі, і тільки після цього летить уже по ній. Причому на кожному етапі застосовуються різні засоби ураження, які відповідають тому, по чому завдається удар. Нічого такого ніхто не спостерігав, але не це головне. Адже кінцевою метою такої операції мав стати удар по місцю, де перебуває прутін. А як усі добре знають, прутін перебуває під землею і зайвий раз звідти не піднімається.

Це тим більше очевидно тому, що перші удари по ППО, наприклад, завдаються дронами, а про те, що вони летять у напрямку резиденції, там дізнаються задовго до того, як перший дрон наблизиться до місця. А це означає, що там оголосять тривогу, і прутін буде в бункері, як це було в Сочі, наприклад, куди справді прилетіло. А якщо так, то вся операція має завершитися ударом по бункеру, але, як добре відомо, ЗСУ не має бетонобійної зброї такого класу, щоб уразити бункер, перекритий десятками метрів армованого бетону. Ба більше, навіть Штати її не мають, якщо йдеться про конвенційну зброю.

Ті найпотужніші у світі авіабомби, які було скинуто на ядерний комплекс «Фордо» в Ірані, влучили в нього, не пробиваючи товщу скельних порід та залізобетон, а проникли вглиб комплексу, пробивши перекриття вентиляційних шахт, а далі просто падали до самого низу. А в нас немає й такого. Причому саме такі бомби не може використовувати навіть Ізраїль, бо він не має для них носіїв. А не маючи потрібного інструменту, який і повинен забезпечити виконання завдання, ніхто просто не візьметься за такий захід.

Але це все – нікому не потрібна лірика, а прутіну був потрібен драматизм, і тому треба було змоделювати ситуацію, надати їй потрібного вигляду й забарвлення, а потім локшиною розвісити все це на вуха Додіка, що й було успішно зроблено. І тут настає момент, коли слід звернутися до телефонної розмови і до того, що прутін розповів рудому гольфісту.

(Далі буде)