БРСР – не Іран (Частина 3)

Ми ж нагадаємо пару моментів, щоб було зрозуміло, як виглядають дії ворога і як — наші дії, вже здійснені чи здійснювані, так і можливі.

Ст. 51 Статуту ООН

«Цей Статут жодною мірою не зачіпає невід’ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на Члена Організації, доки Рада Безпеки не вживе заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру та безпеки. Заходи, вжиті Членами Організації при здійсненні цього права на самооборону, мають бути негайно повідомлені Раді Безпеки і жодним чином не повинні зачіпати повноважень та відповідальності Ради Безпеки, відповідно до цього Статуту, щодо вжиття в будь-який час таких дій, які вона вважатиме необхідними для підтримки або відновлення міжнародного миру та безпеки».

Тобто законними є бойові дії виключно у разі відбиття зовнішньої агресії. В даному випадку агресорами щодо України є росія, Білорусь, КНДР та Іран (у міру спадання участі в агресії). Безумовно, Білорусь має найбільшу кількість ознак цієї співучасті, але незаслужено перебуває в тіні Ірану та Північної Кореї. А згідно зі статтями глави VII того ж статуту, колективне застосування сили можливе у таких випадках:

• відновлення міжнародного миру;

• запобігання загрозі миру;

• припинення акту агресії.

Як видно, жоден із наведених вище пунктів не дає підстав зазначеним країнам вписуватися на боці росії. І навпаки, цей пункт говорить про те, що навіть у разі повної імпотенції Радбезу ООН, викликаної тим, що країна-агресор є її постійним членом, все ж таки можна було взяти тестикули в руки і, відштовхнувшись від цієї норми, виступити проти країни-агресора. Але зрозуміло, що такого бути в цьому світі не може в принципі. Для цього потрібна тверда позиція США, а у Штатів зараз твердий тільки чуб у Додіка, і тому це — ні про що. Тим не менш, така норма є, і її можна було б застосувати, якби Штати мали рішучість і відповідальність за збереження світопорядку.

А що стосується України, то ми в змозі змести всі ті шахедські пункти управління, які «лапті» розгорнули з того боку кордону в БРСР, а заодно — той самий «Черешник» та інші ракети, які туди ввіз прутін, бо нема чого робити недоторканну територію і звозити туди всяке барахло. А якщо Сашка «Картофан» буде голосно кашляти, то зупинити його два НПЗ та «Білоруськалій» можна просто за одну ніч. Але тут уже йдеться про тестикули інших товаришів, а вони розбили їх об музичний інструмент ще на попередній роботі.

ЕПІЛОГ

У будь-якому разі треба розуміти, що Лукашенко просто боїться зробити одне — прямо використовувати свої війська. Він бачить, що відбувається з військами прутіна, і розуміє: як тільки він зважиться на щось подібне, його військові підуть у саме пекло штурмів, і це може для нього закінчитися погано. Все інше він давно і міцно розгорнув проти України, і це треба розуміти всім хоча б для того, щоб не потрапити в тенета білоруської розвідки. У неї межа з російською стерта повністю, зате в тій інформаційній тиші, якою зловживає Мінськ, можна накоїти багато лиха. Просто майте це на увазі.