Додаток до цитатника путіна

Уперше опубліковано: 28.12.2015

Авторка перекладу: Світлана

До Нового року російським чиновникам рф подарували збірки цитат в.в. путіна.

Ну дуже мені подобається один із найколоритніших персонажів російської верхівки – Ігор Сєчін. Це настільки показова особистість, що з нього можна починати будь-яку повість про дно або навіть днище росії. Воно зрозуміло, що великороси зневажають решту всіх народів і вважають нижче своєї гідності не те що вчити інші мови, а навіть просто цікавитися ними. Але це потрібно хоча б для того, щоб не пошитися в дурні всією 1/7 частиною суші.

Ось, наприклад, ще в 1979 році на Київській кіностудії науково-популярних фільмів було знято вже просто класичний мультфільм «Пригоди капітана Врунгеля». Фрази цього мультика давно розібрано на цитати, і вони стали народними. Так от, навіть там у пісні є слова: «Как вы яхту назовете – так она и поплывет». За іронією долі, саме українською мовою прізвище громадянина Сечіна звучить так, що сповідуючи названий вище принцип, його просто не можна було призначати на найвищу посаду рф. Мало того, основний продукт корпорації, яку очолює письменник-романіст, – нафта, тобто – рідина. Тим, хто слабко знається на українській мові, пропоную самостійно знайти переклад українського слова «сеча». Проте всілякі спецслужби та комісії з геральдики, а також сотні радників не підказали путіну, що українці помиратимуть зо сміху з таких гучних прізвищ.

Але цей діяч є просто сигнальною лампочкою, яка показує, що у кремлі «неправильні бджоли, і вони роблять неправильний мед»*. Звісно ж, найвидатнішим прикладом є єдиний та неповторний автор збірки цитат і мочитель сортирів – путін вова вовович, він же агент «Моль» (укр. «Міль». – Прим. перекл.). Справа в тому, що завдяки своєму спортивному тренеру і за сумісництвом – братку, майбутньому керівнику Тамбовського ОЗУ, він вступив до престижного пітерського універу, і не кудись, а на юрфак. Треба сказати, що в совкові часи туди можна було прорватися або по комсомольсько-партійній лінії, або маючи номенклатурних родичів, інакше – ніяк! А тут шпанюк вступив на елітний факультет. Зрозуміло, що він за визначенням там був ізгоєм. Коротше кажучи, мова не про це, а про ті досягнення, які він повинен був би мати.

Навчання не склалося, бо інтелект навіть у зрілі роки не піднявся до рівня плінтуса. Довчитися до кінця можна було лише, будучи або обдаруванням, або з «обойми». Володя знайшов свою обойму в Конторі Глибокого Буріння, куди він записався штатним стукачем і де вже отримав не поганяло, а оперативний псевдонім «Моль». Так от, жодних досягнень у навчанні так показати й не вдалося. Конторське прикриття дозволило довчитися, а з ним ніхто не зв’язувався, бо відчували, що козачок засланий.

Розвиваючи кар’єру, молодий імператор пішов уже на штатну службу, де мав довчитися саме щодо конторських навичок. Там він теж не дуже досягнув успіху, проте потрапив хоч і через той же Пітер, але в НДР. У Конторі він не досяг дна і не був відправлений на заслання на космодром «Плесецьк» тільки з тієї причини, що нічого відповідального йому не доручали. Коротше кажучи, в конторській службі, як і в конторському навчанні, як і в навчанні в універі, як і у спорті він виявився звичайним нездарою та бовдуром. Чим би все для нього все закінчилося – важко сказати, бо в Німеччині владімвладімич став жорстко заходити в місцеві гаштети і розважатися з безсоромними дівками. Зазвичай таке поєднання хобі в Конторі зовсім не вітали. Але тут обвалився совок, і почалося нове життя.

На той час його колишній тренер з братвою під ним уже трохи піднявся і будував гангстерську імперію. Ось до неї і влився автор цитатника. З подачі авторитетних пацанів він опинився в оточенні мера міста Собчака і став для нього дуже корисною людиною. Собчак, звісно, здогадувався, що володя вирішує делікатні питання не без братви, але конторське минуле давало сподівання на те, що братва володі щось відпрацьовує, а не навпаки. Досягши висування на другі ролі, путін уперше розкрив свої таланти. Попри те що певний час йому довелося опрацювати в органах, в душі він завжди залишався уркою.

Він легко вписався в Тамбовське братство, і поряд з ним опинилися ті люди, яких він знав із секції самбо чи універу. Оці всі Роттенберги, Міллери, Тимченки та інші братки – всі мазані одним миром. Як виявилося, путін таки мав талант – кримінальний. Він і зараз намагається «мурчати» по поняттях, хоч і приховує це. Втім, підконтрольний йому Пітерський порт став справжнісіньким «полем чудес». Магія була настільки сильною, що там зникали нафта, гуманітарка та інші ніштяки, що йшли як із рф, так і у зворотний бік. Причому зникали настільки зухвало, що ніхто просто не наважувався влазити в цю справу, бо відчувався дах на самому верху. Нікому й на думку не спадало, що колишнього конторського прямо кришує братва. У розпал фестивалю імені путіна через цей порт пішов потужний потік наркотиків. На Захід ішла продукція афганських умільців, а у зворотний бік – потік синтетики і коксу. Дуже багато наркоманів, що згоріли в 90-х, убилися саме цією наркотою.

Крім того, сам нинішній президент рф не гребував роботою «ракетника». Так тоді називалися рекетири. Щоправда, він і приклеєний до нього рахівником Льоша Міллер не бруднилися об дріб’язок, а працювали з великим клієнтом. Втім, саме путінська роль зводилася до розмов у стилі «гарних хлопців». Він пояснював, що за нинішніх тривожних часів без надійного даху ніяк не можна, і оголошував вартість послуг даху. Якщо в когось були свої міркування щодо цього, то там уже допрацьовували братки з колишньої секції наставника. Тож саме тут розкрився талант путіна як чіпкого силового переговорника та людини, яка визнає поняття.

Коли все обвалилося (це – окрема і захоплива історія), саме ці якості було представлено Березовським могутньому і вхожому до Єльцина Павлу Бородіну, його колишньому керуючому справами, який і підсадив Путіна на драбину, що веде нагору. Тут він неодноразово показав свою лояльність і відданість поняттям. Вирішальним моментом його долі теж став не прояв інтелекту чи державного мислення, а вміння тихо вирішувати проблеми. Коли Єльцин ледь виплив на других виборах, оточення відчуло його слабкість і потихеньку почало вибудовувати формацію, за якої старого мали загнати в куток і загризти. У цей момент вістрям атаки на бізнес його сім’ї стала Генпрокуратура та особисто генпрокурор Юрій Скуратов. Опозиція вклалася у схему Скуратова, а поряд із Єльциним залишилося зовсім небагато вірних людей, серед них був і Борис Березовський зі своїм протеже володимиром путіним. Саме в цей момент, використовуючи не так свої конторські навички, як зв’язки та можливості братви, Скуратова класично вивели на медову пастку з повіями, просто під об’єктиви телекамер. Скуратова було зметено скандалом, а сили, що поставили на нього, зазнали найбільшої поразки. З цієї миті почалася стрімка кар’єра молодого, але неймовірно перспективного товариша.

Отже, головні та безперечні досягнення путіна – неймовірний розмах Тамбовського ОЗУ на території Петербурга, для якого він «прорубав вікно в Європу», та шедевральний порнофільм із генпрокурором у головній ролі.

Ось за такі заслуги в рф стають президентами та керівниками верховних державних структур і найбільших корпорацій. З цієї причини Сєчін – лакмусовий папірець або, якщо хочете – вирок рф. Росією править укрупнений варіант Тамбовського ОЗУ, а на найвищих посадах – банальні урки. Якщо це прийняти за аксіому, то одразу зрозуміло все, що робить рф. Але так само зрозуміло, що з нею станеться дуже скоро.

* Із м/ф «Вінні Пух»