Ворог про свої втрати

Авторка перекладу: Світлана

Як добре відомо, ми намагаємося не занурюватися в поточну ситуацію на фронті, і для цього є безліч причин, а головне – від чого відштовхуватися. Офіційні зведення ми не будемо обговорювати, бо всі ми, дорослі люди, розуміємо, що поки йдуть каламутні переговори, будуть застосовуватися найрізноманітніші прийоми, в тому числі в плані пропаганди. Тому якщо вже й починати цю тему, то треба використовувати інші джерела, ближче до лінії фронту, але тут є зворотний бік цих даних. Ненароком можна видати щось таке, що нашкодить нашим військовим, а ми цього точно робити не будемо, а тим більше – в гонитві за сенсацією чи хайпом. Це не та тема, де можна гратися з такою інформацією.

Саме з цієї причини ми звертаємо увагу на наші далекі удари по тилах противника або на виття самих лаптів, які змушені підтверджувати власні втрати чи провали. Тим більше що роблять вони це дуже неохоче, і якщо вже вдаються до заяви такого роду, то це означає, що сховати це вже все одно не вдасться, а підбирати хліб Соловйова чи інших відвертих брехунів не хочеться, щоб не опинитися на одній гілляці з ними, коли настане час. А те, що він настане, – вони достеменно знають, бо це видно з характеру подання їхніх новин.

Буквально щойно лапті знову пройшлися по Куп’янську, незважаючи на те, що фюрер наполегливо переконує своє стадо і висловухого Додіка в тому, що там усе захопили та щільно утримують. Але через те що акцентуватися саме на цій темі небезпечно, то її розбавили іншими, не менш цікавими для нас даними. Ось що вони пишуть просто зараз:

«За даними кількох джерел у Міноборони, в останні місяці втрати нашої армії на фронті зросли «вкрай серйозно». Всі цифри не розкриватимемо, але ситуація досить складна. Причина, на перший погляд, очевидна. Ми перебуваємо в наступі, а ворог чинить запеклий опір. Але є й чинники, без яких втрати були б нижчими».

Тут слід зауважити, що їхня армія перебуває в перманентному наступі відтоді, як Єрмак зжер Залужного, але ось такі одкровення про втрати чомусь стали виникати лише зараз. При цьому всім зрозуміло, з чим саме пов’язаний такий високий і, як вважають аналітики, неприпустимий рівень втрат для сучасної армії у 21-му столітті, але прямо про це ніхто не скаже, а тому там намагаються натягнути сову на глобус і розповідають приблизно таке:

«Дезінформація. Причому дезінформують військових деякі представники нашого ж командування. Ми писали, що через неправдиві публічні доповіді Валерія Герасимова президенту (наприклад, про звільнення Куп’янська, який досі не взято) за кілька тижнів загинули понад 400 військових. Нині ця цифра – понад 900 загиблих. І ситуація, по суті, не змінюється, тому ми змушені звернути на неї увагу».

У конторських не вистачає духу зайти за Герасимова і намалювати всю картину, а вона виглядає просто. Прутін ставить завдання і терміни її виконання, виколупуючи все це з власного носа тому, що йому так хочеться. Чоботи беруть під козирок і намагаються виконати завдання єдиним доступним способом – перекиданням на місце максимальної кількості м’яса. І зрозуміло, що м’ясний штурм приносить втрати, які можна порівняти з промисловим забоєм худоби на м’ясокомбінаті. Ну, як завжди, цар «неуиноуный». А Герасимов звітує про виконання завдання, щоб не сердити царя. Це що, нове явище? Такого не було ніколи чи вони вміють діяти якось інакше?

Начебто вони й хотіли щось таке сказати прямо і в лоба, але розуміють, що це буде собі дорожче, а тому додають таке:

«Наші колеги показали, як через такі помилки було розгромлено колону техніки в районі Добропілля в ДНР. За інформацією «Табакерки», із ситуації (а лише в цьому штурмі загинуло близько 30 військових) висновків жодних не зроблено. Отже, таке може повторитися. І будуть нові жертви, яких можна було б уникнути. Можемо ще багато написати про причини великих втрат на фронті. Але поки що зупинимося. Сподіваємося, нас почують, і проблеми буде виправлено».

А ми додамо, що про цей знаменитий штурм, у якому броню та м’ясо було покручено на фарш, знають уже всі. І, між іншим, знають про те, хто цей штурм організував, але вказувати на нього пальцем не можна, бо це – улюбленець прутіна, який кілька разів «могилізував» 155-у бригаду морської піхоти, і не тільки її. Про нього вже ходять легенди, як про Жукова, в сенсі того, що він взагалі не звертає уваги на втрати як у матеріальній частині, так і щодо штатних організмів. Прутін наказав «вперед», і він пожене вперед узагалі без жодної думки й натяку на військове мистецтво. Але те, що викликає жах у лаптів, дуже цінує сам цар.

А в результаті вже найупоротіші лапті змушені говорити про те, що рівень втрат просто лякає і що з цим треба щось робити. Ну, а що робити – зрозуміло без особливих фантазій. Сьогодні вранці двох поліцаїв знищили, закинувши щось вибухове в салон їхнього автомобіля. Те ж саме цілком можна зробити і з бункером фюрера. Але це німці могли таке влаштувати для Гітлера, а у лаптів для цього нема ні сміливості, ні наполегливості. А тому – так і буде.