День енергетика (Частина 2)

День енергетика (Частина 2)

Але, як ми тепер прекрасно знаємо, на Одесу та область зусилля Пуштуна також не поширювалися, як і не поширювалися вони і на решту території України. Проте кошти ж освоєно, і кудись вони пішли, але жодної комісії, яка мала б встановити причини такого загадкового стану справ, як не було, так і немає досі. Пуштун продовжує усміхатися і, швидше за все, отримувати свою просто гігантську зарплату. І Серлещ – робить те ж саме на своїй синекурі. У жодної компетентної структури не виникло запитань ні до цих діячів, ні до подібних до них.

Але ж добре відомо, що такі «рибні місця», на яких можна непогано заробити без жодної відповідальності, розподіляв особисто зелений завгосп. Та, як відомо, зараз він перебуває на передовій і зупиняє ворога просто своїм неголеним виглядом і надмірно дебелим фюзеляжем. А з ОПи начебто звільнили всіх його помічників та підпомічників.

Але зараз питання гостро стоїть про енергетику й ті кошти, які пішли в подальший простір під керівництвом Пуштуна. Це що, справді нікого не хвилює і ніхто не хоче з’ясовувати, чому найбільшої шкоди енергетиці завдали дрони, які, в принципі, можна було якщо не зупинити, то мінімізувати шкоду від них, якби справді було створено захисні формації?

Звісно, хтось може сказати, що як ти не встановлюй бетонні блоки чи щось інше, запобігти пошкодженню чи руйнуванню такої інфраструктури не вдасться. Можливо, це й так, фахівцям видніше, але в такому випадку на що виділялися сотні мільйонів гривень? Їм що ж, не знайшлося кращого застосування, наприклад, на закупівлю зенітних засобів чи фінансування виробництва перехоплювачів? Адже якщо всі ці бетонні блоки, сітки і таке інше – мертвому припарки, то хтось повинен був про це сказати ще на самому початку процесу формування програми?

А  в такому випадку потрібно назвати поіменно всіх, хто проштовхував цю ідею. Якщо ж захисні споруди все-таки діють, але їх начисто не виявилося на місці за повної наявності на папері, то, напевно, хтось уже повинен писати мемуари на Лук’янівці, наприклад. Причому неважливо, якою мовою, українською чи пушту. І, до речі, те ж саме стосується і залізничного транспорту.

За останні кілька тижнів у Мережі з’явилося безліч відео, на яких видно, як пасажирський потяг тягне натуральний паровоз. Звісно, як символ незламності української нації це можна показувати, але, як відомо, героїзм одних завжди прикриває злочинну бездіяльність інших. Тому щойно локомотив видав свій перший гудок, Серлещ уже повинен був сидіти у слідчого і пояснювати, як воно так усе сталося, що незабаром справа дійде до дрезин.

І що найголовніше – ці діячі почуваються набагато комфортніше, ніж усе населення України, і тим більше – ніж ті, хто зараз перебуває на передку. І, до речі, обидва ці персонажі ще потрапляють у діапазон призовного віку, але це – не для них. Синекура забезпечує не тільки гігантську зарплату, можливість попиляти бабло, а й бронювання від призову.