Судячи з цієї доповіді, тенденції мають явно позитивний характер, а чорноморське військове пароплавство успішно протистоїть усім флотам НАТО. У зв’язку з останніми подіями воно готове виконати будь-який наказ командування, особливо в рамках оперативного плану «Нахімов». Адже всім добре відомо, що їхньою головною флотською скрєпою є принцип: «Не знаєш, що робити, – топи свій флот». Баржі вони вже потопили, але готові піти далі, стопами знаменитого адмірала.

Після загальних питань перейшли до приватних, і цар, перервавши свою промову, що складалася з міцних виразів, усе ж таки запитав: що з Куп’янськом? І йому показали відео солдата, який зробив селфі-відео на тлі Куп’янська. На це цар зауважив, що саме такі відео й виставляють його ідіотом перед усім світом, бо вже знайшли те саме місце, де солдат записував своє відео.

На це цареві відповіли в тому плані, що нічого ганебного тут немає. Солдату поставили завдання зробити відео на тлі Куп’янська. За його спиною за гарної погоди і в сильну оптику цілком можна роздивитися Куп’янськ, але того дня погода була не дуже, тому воно так і вийшло. Ба більше, було послано кілька груп у сам Куп’янськ, щоб там зняти відповідні відео, і фото з’явилося, але вже не тієї якості, яка потрібна, а саме – з полону ЗСУ. Словом, з усіх відео, які є, це було найбільш підходящим, і тому тут нема про що непокоїтися.

Але непокоїтися було кому і про що. Військовий міністр Бєлоусов очікував, що його знімуть з посади і пошлють до Куп’янська для того, щоб він там зняв вказане відео. В результаті сюжет набув драматичного характеру, і подальші події «Конторська табакерка» описує таким чином:

«Андрій Ремович після колегії присвятив понад годину молитві, подякував Богові за все, попросив успіхів у СВО на весь наступний рік. Навіть заплакав, розчулився так, що не втримав скупої чоловічої сльози».

Джерело дуже скромно описало цей натюрморт із овочем і рішуче обійшло увагою подробиці нижньої частини його гардеробу. А з чуток, там було на що подивитися, щоправда – на відстані, бо зблизька це було зробити практично неможливо через різь в очах спостерігача. Втім, і причини такого рідкого стану справ теж було описано в пом’якшеній манері, бо насправді це виглядало дещо інакше:

«Щоправда, недоброзичливці міністра оборони називають інші причини молитов. Одні кажуть, що Бєлоусов побоювався гніву Володимира Путіна через неефективну роботу його міністерства. І навіть гадав, що Володимир Володимирович його публічно відправить у відставку. Обійшлося, і Андрій Ремович подякував Богові за це».

Ну, а треті повертають усе це до питання про Куп’янськ, яке, за словами прутіна, лише за останні кілька місяців було захоплено десятки разів. Ось як це описують очевидці:

«Куп’янськ на цей момент, на жаль, не звільнено. Військові часто слухають інформацію, що надходить згори, недостатньо ретельно оцінюють ситуацію на місцях та гинуть через це. Я думаю, Андрій Ремович мав помолитися, попросити пробачення у всіх хлопців, які не загинули б на фронті, якби не втратили пильності через «високі» доповіді. Сльози Андрія Ремовича з цього приводу також цілком зрозумілі».

Загалом тут Ремович не лише штанами ризикує, а й неприємним чаюванням із вживанням полонію. В такому разі не дивно, що навіть зовсім цивільний міністр Бєлоусов рішуче продемонстрував стройовий крок, яким він пішов під себе. Словом, переможної колегії не вийшло, хоча всі й намагалися щосили. А тепер на прутіна насувається ще й «пряма лінія».

Один коментар до “Колегія (Частина 2)”
  1. Після “Київ за три дні” все це виглядає дуже цікаво. Згадаємо, що в усій техніці в лютому 2022 року наши бійці і цівільні знаходили московитські парадні мундири. А зараз питання наявности парадно-дембельськіх мундирів біля ЛБЗ чомусь не актуальне. Така вона правда “сво” (спеціальної каральної операції). Одне погано – перед світанком ніч найтемніша.

Коментарі закриті.