Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні з самого ранку колеги надіслали відразу три листи з запитанням про те, що я думаю про заяву янелоха щодо його пропозиції відмовитися від вступу до НАТО. Загалом не було думки відповідати на це запитання, і для того є вагомі підстави, але потім переглянув ранкову пресу і дійшов висновку про те, що залишити цю тему зовсім без уваги було б неправильно, бо весь день ЗМІ будуть тупцювати по цій темі, і обійти її з огляду на очевидність відповіді було б снобізмом. Тому тему я прокоментую, але моя особиста думка стосуватиметься не суті запитання, а його бекграунду, і нижче буде зрозуміло чому.

Отже, з приводу будь-яких заяв янелоха моя думка вже давно сформувалася, і її нічого не змінить. Завжди, коли питання стосується його діяльності чи діяльності його влади, на чільне місце я ставлю навіть не жадібність і безпринципність, а найглибше, навіть бездонне невігластво цієї шобли. Більшість цих людей відверто і безповоротно неосвічені і тому не знають навіть якихось базових принципів, на яких має будуватися їхня діяльність. Саме та заява, з приводу якої й було поставлено запитання, прямо і безпосередньо вказує на це. Шобла купила собі дипломи юристів, наукові ступені та інше, слабко уявляючи, що воно взагалі таке, і ось чому.

Будь-який юридичний факультет українського вишу на першому семестрі навчання дає набір предметів, що дають загальні уявлення про предмет. Не впевнений, що це зараз називається саме так, але ці предмети мають приблизно такий вигляд: «Історія держави і права», «Теорія держави і права», щось там ще, і перший спеціальний предмет – «Конституційне право». Тобто на першому курсі та в першому семестрі студенти починають вивчати все те, що пов’язано з Конституцією, а саме статус Конституції в системі права, взаємодію всіх норм права з Конституцією, змістову частину Основного закону тощо.

Тобто саме курс конституційного права закладає фундамент правових знань будь-якого юриста, і якщо хтось «заніс» за іспит, який увінчує цей курс, він, безумовно, не може вважатися юристом у принципі, хіба що згодом, зрозумівши значення предмета, він повернеться до його вивчення. І ось янелох демонструє всі ознаки того, що на першому курсі в першому семестрі він виступав по шинках і сценах і тому просто не розуміє, що таке Конституція і як вона працює. Якби це було інакше, він не робив би подібних заяв, а тим більше – в ініціативному порядку.

А тепер – по суті запитання. Я не можу мати суб’єктивної думки щодо такої заяви просто тому, що всі відповіді чітко та ясно виписано в Конституції. Кожен, хто читав цю невелику книжку, має ці відповіді й не має запитань. Саме з цієї причини у мене й не було наміру відповідати на те, що в кожного перед очима і що кожен може прочитати самостійно і дійти висновку про те, що наговорив пацієнт. Але якщо запитання виникли, значить, книжку не читали або читали неуважно, і це при тому, що в Мережі є текст Конституції з професійними коментарями, що знімають навіть найдрібніші запитання, які в когось можуть виникнути. Але для того щоб заощадити час колег, я все ж таки зроблю невелику добірку конституційних норм і, можливо, до якихось із них дам власні непрофесійні коментарі. Отже.

«Ст. 8: В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується».

Тобто прописані в Конституції норми діють прямо і не залежать від того, хто і що про них думає або як їх трактує. Ось як воно написано, так і діє – ні вліво, ні вправо. Ба більше, будь-які нормативно-правові акти, що приймаються органами влади, повинні відповідати Конституції, і ніяк не інакше.

«Ст. 9: Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».

Тобто тут окреслено межі зовнішньополітичних дій органів влади, які не можуть виходити за межі конституційних норм. Єдиний варіант усунення розбіжностей – внесення змін до тексту Конституції. До цього моменту будь-яка угода, що суперечить Конституції, – незаконна, і особи, які ведуть зовнішньополітичну діяльність всупереч нормам Конституції, повинні розуміти, у що це може вилитися.

(Далі буде)

14 коментар до “Без власної думки (Частина 1)”
  1. Тупий зелений дегенерат може говорити, що завгодно, вступ до НАТО занесено до Конституції і думка пісюаніста-членограя буде цікава лише його співкамерникам.

  2. Зеленський неодноразово порушував Конституцію України. Отже він знає як вона працює – ніяк.

  3. А навіщо було вносити до Констітуціі вступ до НАТО? Що без запису туди неможливо потрапити?
    Завтра НАТО не стане, а стане наприклад військовий союз Німеччина/Франція/Англія/Польща і що треба теж вступати туди через запис в Констітуцію?
    У США чи у Франціі е такий запис в констітуціях? У Конституції Німеччини (Основному законі ФРН) немає окремого закону або статті, що прямо говорить про вступ до НАТО.

    Вступ Німеччини до НАТО відбувся у 1955 році на підставі міжнародних договорів (зокрема, Паризьких угод 1954 року), а не прямої конституційної норми про НАТО.

    Однак, Конституція містить положення, які дозволяють і регулюють участь Німеччини в міжнародних організаціях та системах колективної безпеки, таких як НАТО.

    Зокрема, важливими є такі статті:

    Стаття 24 (Передача суверенних прав): Дозволяє Федерації (Німеччині) шляхом закону передавати суверенні права міждержавним установам. Це слугує правовою основою для участі в міжнародних організаціях.

    Стаття 26 (Заборона на підготовку до агресивної війни): Хоча вона забороняє дії, що порушують мир, вона також передбачає, що дії, спрямовані на забезпечення колективного миру, не суперечать Основному закону.

    Таким чином, вступ до НАТО був реалізований через міжнародні договори, які були легалізовані відповідно до загальних положень Конституції Німеччини про участь у міжнародних організаціях та системах колективної безпеки.

    1. У Конституції США (яка є досить лаконічною та старою) також немає статті, яка б прямо згадувала НАТО, оскільки Альянс був створений лише у 1949 році.

      Однак, участь США в НАТО регулюється конституційними механізмами, які стосуються міжнародних договорів:

      Стаття II, Розділ 2 (Повноваження Президента та Сенату):

      Ця стаття встановлює, що Президент має право укладати договори, але з “порадою та згодою” (advice and consent) Сенату, причому згода вимагає дві третини присутніх сенаторів.

      Саме відповідно до цього положення Північноатлантичний договір (North Atlantic Treaty), який створив НАТО, був підписаний Президентом Гаррі Труменом і ратифікований Сенатом США у 1949 році.

      Стаття VI, Розділ 2 (Верховенство права):

      Вона відома як “Клаузула про верховенство” (Supremacy Clause). Вона встановлює, що Конституція, федеральні закони, а також всі міжнародні договори, укладені під владою США, є вищим правом країни.

      Таким чином, ратифікований договір про НАТО має статус, еквівалентний федеральному закону.

      Підсумок: Членство США в НАТО базується не на прямій згадці в Конституції, а на реалізації конституційних повноважень щодо укладення міжнародних договорів, зокрема Статті II, Розділу 2.

      1. На відміну від Конституцій Німеччини та США, які були прийняті до створення НАТО, Конституція України містить пряме згадування про курс на членство в НАТО.

        У 2019 році до Конституції України були внесені зміни, які закріпили стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (НАТО).

        Ці положення містяться в:

        🇺🇦 Положення Конституції України про НАТО
        Преамбула: Містить посилання на “європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України”.

        Стаття 85 (Повноваження Верховної Ради): До повноважень Верховної Ради України належить “визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.

        Стаття 102 (Повноваження Президента): Президент України є “гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.

        Стаття 116 (Повноваження Кабінету Міністрів): Кабінет Міністрів України “забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору”.

        Перехідні положення: Містять норми про те, що виключно законами визначаються основи зовнішньої політики та використання Збройних Сил для забезпечення безпеки і участі в міжнародних операціях.

        Висновок: Конституція України прямо фіксує стратегічну мету вступу до НАТО, роблячи цей курс обов’язковим для всіх органів державної влади.

    2. Треба чи не треба вносити – інше питання. Внесли і воно там є. Тож за процедурою ніяк відмовититися, поки не внесені зміни. Для того і вносилося, думаю.

      1. Треба ще було внести зімельні ділянки на Місяці Венері Марсі і Сатурні

    3. Шановний Автор, владу шляхом маніпуляції захопило злочинне угрупування, тому Конституція України “накрилась мідним тазом” , судова система “лягли і просять”….якби Зеленський і читав і вивчав, це не допомогло.він правду сказав-“я прийшов зламати систему”… Крапка.а тепер виникає просте питання-як повернути Державу Україна у правове поле? Відповіді немає….

  4. В конституційних документах Франції та Великої Британії немає прямої статті, яка б згадувала НАТО.Це пояснюється тим, що обидві країни є засновниками НАТО (1949 рік), а їхнє членство регулюється їхніми загальними конституційними принципами щодо міжнародних договорів.🇫🇷 ФранціяЧленство Франції в НАТО регулюється її конституційними нормами про укладення міжнародних договорів.Конституція П’ятої Республіки (1958):Стаття 53: Встановлює, що для ратифікації певних типів міжнародних договорів (які, наприклад, змінюють територію, стосуються оборони, або вимагають фінансових витрат) необхідний Закон, прийнятий Парламентом.Стаття 55: Встановлює, що належним чином ратифіковані або затверджені договори та угоди мають вищу юридичну силу, ніж внутрішні закони, після їх опублікування.Практика: Північноатлантичний договір 1949 року був ратифікований відповідно до цих або подібних попередніх конституційних норм (оскільки він стосується оборони). Це дозволило Франції бути членом НАТО, незалежно від її рішення у 1966 році про вихід з Об’єднаного військового командування (куди вона повернулася у 2009 році), при цьому залишаючись учасником політичного Альянсу.🇬🇧 Велика БританіяВелика Британія має некодифіковану Конституцію (не має єдиного документа, як Україна чи США), що складається із законів, прецедентів та конвенцій.Конституційне право та Міжнародні Договори:Королівська прерогатива (Royal Prerogative): Історично, повноваження щодо укладення міжнародних договорів належать Виконавчій владі (Уряду) відповідно до Королівської прерогативи, а не Парламенту.Правило Пісона (Ponsonby Rule): Це конституційна конвенція, яка вимагає, щоб договір був викладений перед Парламентом (обидві палати) на 21 день перед його ратифікацією. Це дає Парламенту час обговорити його, але не вимагає прямого голосування за ратифікацію більшості договорів.Внутрішній закон: Для того, щоб міжнародний договір мав юридичну силу всередині країни (наприклад, змінював права громадян), часто потрібен окремий Акт Парламенту.Практика: Вступ до НАТО був оформлений як міжнародний договір, укладений Виконавчою владою у 1949 році відповідно до Королівської прерогативи, і не вимагав окремої конституційної статті, оскільки це відповідало чинним конституційним конвенціям про міжнародні угоди.📝 ПорівнянняКраїнаКонституційне закріплення НАТООснова членстваУкраїнаПряме згадування (Стратегічний курс)Зміни до Конституції 2019 рокуСШАНемає прямого згадуванняРатифікація Північноатлантичного договору (1949) відповідно до Статті II про договориНімеччинаНемає прямого згадуванняЗагальні положення про передачу суверенних прав (Стаття 24)ФранціяНемає прямого згадуванняРатифікація відповідно до норм про міжнародні договори (Статті 53, 55)Велика БританіяНемає прямого згадуванняВиконавча влада (Королівська прерогатива) та конвенції про договори

    1. Шановний J&S, Ви зробили величезну роботу, повага Вам і шана. Але повторюю, в нашій Конституції натепер це положення є. Може його дарма туди внесли, може воно не відповідає традиційним нормам – але це частина Основного закону нашої країни, і змінити його можна тільки за певною процедурою, а не хотєлками президента. Ось про що мова.

      1. Так я це розумію шановний пане Михайло.
        Але навіщо було ПП це пхати в констітуцію. сьогодні НАТО е завтра нема?!
        Я не проти НАТО але скоріше ми потрібні їм.

  5. Скажіть мені, як правникИ/lawyer’s фізику: чому в Конституції прописано, що Україна – республіка і для людей, що мало Б означати римське право, а в подальшому маємо законодавство для якихось “осіб”, ХВізичних замість Людини та юридичних, зареєстрованих за законами морського права, часто – як піратські кораблі замість державних інституцій та установ. І це – починаючи з ВР, КМУ, судів, прокурВатури, мусАрні і т.д.
    Можливо, я в чомусь помиляюсь?🤔

Коментарі закриті.