Тобто попи, як і весь курник, перебувають на шляху до традиційних цінностей і поки що вимагають абстрактних речей: звільнити і покарати, – але ці вимоги мають розпливчастий характер і поки що не конкретизуються. Якщо зі «звільнити» все зрозуміло, то з «покарати» вже є варіанти. Адже якщо вони оголосили про повернення до свого коріння і зараз намагаються позбуватися іноземних слів, хоча їхня мова просто перенасичена неологізмами, то треба повертатися і до покарань, які можна вважати споконвічними і які застосовувалися ще до тих часів, коли всі ці іноземні штучки вплинули навіть на екзекуції.
Адже їхнє коріння – в Орді та ще похмурішій дикості. По суті, Орда для них стала ривком уперед, без якого вони були б болотяними народами, що їдять усе, що ворушиться, без жодних винятків. Таку дивну гастрономію корінних народів боліт описував Геродот, і тут ми не відкриємо нічого нового. Тому й розправи були відповідними. Скажімо так, четвертування та колесування було там улюбленою практикою, але щось подібне існувало і в інших місцях, однак тут справа не в окремих видах покарань, а в сукупності.
Шляхом свого звичайного плагіату вони накопичили масу таких речей, які, по суті, і становлять їхню головну скрєпу. Рвати ніздрі, лити свинець у глотку – це традиційні цінності. Це лише короткий перелік того, що можна віднести до фундаменту їхніх традиційних цінностей, і знову ж таки, все це – не наклеп ворогів, а ми, безумовно, для них є екзистенційними ворогами, як і вони для нас, а таке описували їх ж власні графи: той же Лев Толстой у своїй повісті «Хаджи-Мурат» дуже яскраво описав скрєпу, яка стала пробиватися одразу ж після того, як це було дозволено робити.
Словом, наразі попи скромничають і не уточнюють, яким би їм бачилося споконвічне покарання Кадирова за такі слова. Стандартними за тих часів були певні маніпуляції з язиком пацієнта і, як заведено, – свинець, який виплавляли зі старих акумуляторів і потім застосовували як активну речовину інгаляції. Вважалося, що після таких покарань караний вже не міг говорити якісь сороміцькі та непристойні речі. Але, як було сказано вище, поки що попи утримуються.
У свою чергу, Кадиров теж не повертається до власних витоків і не згадує про те, в якому віці він убив свого першого росіянина. До речі, він ніколи не розповідав, що вбив останнього. І особисто мені не довелося читати чи чути про те, скільки їх було вже після першого, але, можливо, це все ще попереду. Тож процес продовжує розвиватися і обіцяє бути зовсім не нудним.
БЄЛОУСИНГ
Є ще один сюжет, який розгортається просто зараз. Як відомо, фюрера вже повністю і незворотно запаяло на війні, і він зараз постійно повертається до теми про те, що його війська щось там захоплюють. Причому окремі географічні назви як об’єкт захоплення він повторює як мантру, з багаторазовими повтореннями, і спритні царедворці, бачачи таку зацикленість царя, намагаються підіграти йому в плані пропозицій захопити щось іще. Нещодавно ми писали про такого собі Дімона Мєдвєдєва, який рвав на собі кальсони і погрожував особисто щось там захопити в Європі.
Так от, чоботи запропонували надати йому танк для того, щоб подивитися на це несамовите видовище. Як і очікувалося, Дімон відразу знайшов паркування для свого язика і принишк. Ну, а ЗСУ, хай і тимчасово, відібрали у пацієнта його улюблену іграшку:
Словом, діяч махнув на все рукою та зник у алкогольному тумані, де він почувається, як качка у воді.
(Далі буде)
Ух ти! Дослідники ка (закреслено) роками шукали де ж саме знаходиться та сама жужжалка, а Мадяр знайшов навіть електричний щиток від неї, та вибив пробки! Файно!