Зигзаги долі (Частина 1)

Авторка перекладу: Свтілана

Від редакції

Наведений нижче текст не варто читати тим, хто не належить до любителів чорного гумору та каламбурів, але не словесних, а житейських. Решті слід утриматися, бо мова піде про огидних особистостей і прямі чи непрямі взаємини між ними.

***

Серед романтичної частини суспільства США та Європи є кумедна традиція реєструвати свій шлюб у якихось знакових місцях, наприклад, у Лас-Вегасі. Не тільки там, звісно, але є такі «намолені» місця, куди прагне дуже багато хто. Причому часто таке трапляється, коли шлюб це не перший, і романтика отримує друге дихання. І як заведено, після початку широкомасштабної війни, коли багаті та/або лапті вже не можуть виконати подібного паломництва з нагоди одруження, вони влаштовують собі ерзац чогось такого, але можуть зайти і з іншого боку, а точніше – з боку дна.

Щось подібне сталося просто сьогодні. Для реєстрації свого шлюбу до Донецька прибула народна стукачка курника – Мізуліна та її вже офіційний чоловік, безголосий співак ротом з позивним «Шаман». Чому вони приїхали до Донецька, а не до «звільненого», згідно з прутіним, Покровська, невідомо, але вже – як є. І загалом, такий фінт володарів помийки не був би вартий ламаного гроша, якби не контексти та підтексти. Перший – лежить на поверхні і полягає у сценічних амплуа цих двох персонажів.

Так, Мізуліна вже написала стільки доносів, причому – в основному на «творчу інтелігенцію», що за її твори епістолярного жанру вона вже давно переросла звання «заслужена» або «народна» стукачка і пішла в такі пампаси, що незабаром для неї доведеться придумувати окремий титул. І, між іншим, зараз вона опинилася перед непростим вибором у плані свого творчого зростання. Справа в тому, що на болотах уже з наступного року попи обіцяють запровадити кримінальну відповідальність за язичництво. Ну, а її новоспечений чоловік має сценічне поганяло «Шаман», а як відомо, це слово означає не просто язичника, а язичницького жерця, і тому одне тільки його співоче ім’я вже тягне на майбутню статтю. 

Якщо хтось не пам’ятає, Шаман – це якраз той пацієнт, який у відверто облиплому костюмі кричить у натовп «Я – вузький!» Очевидно, що попи, відомі своїми суворими звичаями, не могли таке випустити з уваги і, напевно, вже зараз готові перевірити твердження мізулінського чоловіка. Словом, тут закручуються шекспірівські пристрасті в сенсі «Бути чи не бути», як казав Отелло, покручуючи в руках зашморг. Але це – лише перший шар цієї несамовитої драми.

Ось таке публічне одруження, на якому був присутній сам гауляйтер Пєтушилін, мимоволі ставить запитання про те, чому ж вона пішла від царя? Адже свого часу він улещував різних там Кривоногих, Гімнасток та інших дів і навіть від усіх мав дітей, а з Мізуліною якось не сталося. І тут вибудовується здогад із приводу того, що цар уже не «єс тудей», і тому стукачка відпросилася у царя вийти з його гарему і зробити собі шлюб. Очевидно, що цар її відпустив під підписку про нерозголошення всіх тих заходів, які вони проводили разом. Можливо, цар сподівається, що після пересадки органів, причому – без зайвої скромності, він може відновити стосунки з Мізуліною та зав’язати – з її новим чоловіком.

Але й це ще не все. Ми всі чудово знаємо, як практично вся «творча інтелігенція» курника, а особливо – сценічна її частина, практично миттєво лягла під диктатора. Той їм вручав гарні ордени «За вірність традиціям», дозволяв їм будувати театри і збирати гонорари з публіки, а за це вони співали та співають йому осанни. У тому числі й Шаман. Словом, як казав Додік, між ними утворилася «теплота». Але як відомо, царя робить почет, і він робить таке, від чого нині «двохсотий» «обиватель сцени» Задорнов присвиснув би на весь голос і публічно зізнався в тому, що й він сам – важчий за повітря. А ми додали б «…але легший за воду».

(Далі буде)