Насправді, потрібно повернутися назад в історію для того, щоб знайти той пункт, де Захід звернув не туди. Зараз уже пізно відновлювати критерії оцінки небезпеки таких країн. Це треба було робити, найпізніше — наприкінці 80-х років минулого століття. Насправді, потрібно піти глибше, до того самого питання про те, що робити з такими величезними країнами після того, як їх вдалося вивести за межу кризи. І ось коли вдасться повернутися в цю точку, слід озирнутися і подивитися на те, які існують варіанти, крім безумовно помилкового — приведення до цивілізації через підвищення добробуту таких країн.
Насправді, такий шлях є. Якщо зберегти формат явно агресивної та токсичної держави, нічого не допоможе. Сьогодні чи завтра, шовінізм прокинеться не в одному, так в іншому вигляді і тому, в момент кризи, треба просто дати розвалитися цій сутності на якомога більше шматків. Позитивний ефект тут полягає не тільки в тому, що менші сутності являють собою меншу небезпеку, а й у тому, що в кожної з них з’явиться можливість або почати все з чистого аркуша, або вивергнувши імперський період своєї історії, перекинути місток у власну доімперську історію і тільки після цього може початися оздоровлення.
Так, розвал такої сутності безумовно тягне за собою ризики, але вони набагато менші ніж те, що ми бачимо прямо зараз. Просто згадаємо про те, якими аргументами оперували ті, хто ухвалив рішення загальмувати розвал федерації на менші фрагменти. Тоді багато хто говорив про те, що в такому разі там настане маргіналізація, що призведе до міжнародного тероризму і війн. А крім того, тоді забійним аргументом було те, що ядерна зброя може потрапити не в ті руки і виникне реальна небезпека її застосування.
І ось зараз дивимося на те, що виконує путінська федерація. Як виявилося, всі ці аргументи виявилися битими. Москва повернула собі статус центру світового тероризму, в даному разі, візьмемо тільки той терор, який вона розгорнула в Африці. Вона вже почала кілька війн, у Грузії, Сирії та Україні, а крім того, практично відкрито планує війни проти Фінляндії та країн Балтії. Причому, вона не тільки планує ці війни, а й проводить військові навчання, на яких відпрацьовуються елементи майбутніх бойових дій і вже готує інфраструктуру, необхідну для логістики в прикордонних районах.
А що стосується ядерної зброї «не в тих руках», то досить послухати те, що зараз несе і ніс раніше сам путін. Як ми пам’ятаємо, він особисто розповідав про те, що у 2014 році віддав наказ про розгортання ядерної зброї для застосування її по Україні. А зараз із нього потоком сипляться промови про «Авангард», «Прометей» та інше. Водночас, його холуї відкрито закликають путіна завдати ядерних ударів по Варшаві, Берліну, Парижу, Лондону і Вашингтону. Причому, ці заклики ніким не засуджуються в принципі, а вся їхня преса цитує це з якоюсь насолодою.
І що ж це виходить, у 1991 році федерацію зберегли в її нинішньому вигляді для того, щоб не почалося війн, терору і ядерна зброя не потрапила в безвідповідальні руки? Як із цим зараз? Відповідь очевидна і це при тому, що Китай поки не вступив у свою гру, будучи готовим її почати вже просто в будь-який момент. Загалом, якщо в когось вистачить мудрості та волі для того, щоб зробити подібний екскурс в історію і знайти корінь помилки, то з цього моменту все почне вибудовуватися у пряму і просту лінію. Поки ще не пізно все переграти при тому, що федерація вже підійшла до межі, коли вона може почати сипатися, а Китай хоч і відстає, але не надовго.
І що найголовніше, і курник, і Китай, за своєю суттю — квазі-імперії, а тому, там за визначенням є безліч ліній розлому і відіграти красиву партію, як це вже було в минулому, цілком можна і зараз, але якщо за це все ж хтось візьметься, то рефлексію слід заховати в найдальшу кишеню. Саме рефлексія довела ситуацію до того, що ми бачимо зараз. Загалом, картина дискусійна і кожен може розгорнути тему зі своєї точки зору. Вона того варта.
ну, як на мене, проблема, чи то, фундаментальна помилка, в тому, що досі не дана адекватна оцінка отому вченню “видатного економіста” маркса. бо його досі цитують, навіть шановний Автор)
А судді хто? І чому потрібно обмежитися тільки Марксом? Давайте заодно осудимо Платона, Аристотеля, Руссо, Гегеля, Канта, Шопенгауера, Ніцше та й усіх інших, хто насмілився зробити свій внесок у скарбничку філософської думки.
продовжуйте, ігоре. давайте внесемо в скарбничку філософської думки твори леніна, сталіна, чому ні, вони ж теж багато понаписували. і ще туди додамо гітлера, з його “боротьбою”, людина ж теж не любовні історії писала 🙂
а починати, на мій погляд, таки треба з маркса, бо саме з його “вченням” носяться усі сучасні диктатори. ото цікаве питання, чому так?)
Мені здається, не треба плутати божий дар із яєчнею. Усі перелічені Вами персонажі були не мислителі, а політичні пройдисвіти, які легко могли пристосовувати до своїх цілей будь-які вчення. Маркс займає своє почесне місце серед філософів і цього у нього не відібрати. До речі, він мав дуже критичний погляд на російський курник – поцікавтеся, якщо не знаєте.
та знаю, які він мав погляди на курник)
але, знову ж таки, на мій погляд, маркс не розумів того, про що він писав, про капітал. і хоча його “вчення” виглядає струнким, воно хибне у своїй основі, в розумінні природи людської діяльності. тому всі намагання якимось чином побудувати “безкласове суспільство”, “соціалізм”, “комунізм” завершуються масовими розстрілами.
Раджу почитати Карла Поппера “Відкрите суспільство і його вороги”, щоб позбутися хибної думки про “почесне” місце маркса.
> А судді хто?
Практика?
Кто это – “практика”? Любая практика не может быть критерием, который лежит в основе понимания философского учения. Практика может быть критерием конкретных дел человеческого общества, а “взгляд на мир” – это нечто совсем иное.
Найкращим критерієм істинності або хибності теорії є практика.
> а “взгляд на мир” – это нечто совсем иное.
Серед іншого, й критерієм хибності погляду на світ.
Вся проблема в образовании. По хорошему нужен развёрнутый и углублённый курс о сути коммунизма, анархизма, скрытые опасности социализма и уязвимости демократий. А начинать это всё вдалбывать надо ещё со школы и продолжать в вузах, дабы эту пустоту не заняли всякие псевдозелёные, борцуны за всё хорошее и мнимую справедливость. Но парадокс в том, что это не приносит прямой выгоды, а скорей даже наоборот вредит нынешней парадигме бездумного потреблядства, под которую и заточено современное образование. Ну а кто оплачивает образование, тот и диктует чему учить…
> Ну а кто оплачивает образование, тот и диктует чему учить…
У демократичних суспільствах політику освіти формують громадяни через своїх представників, яких вони з-посеред себе висувають й обирають.
так, з освітою теж проблема – хто буде вчити, починаючи зі школи?
тих вчителей готують внз. викладатимуть їм ті, хто сам ще вчився “марксистко-ленінській” філософії або ті, чиї викладачі вчились такій “філософії”. взагалі, головний розсадник лівацьких ідей – це внз.
от поки ще носяться з ідеєю, що маркс є видатним філософом, і навіть думка про те, що він писав маячню, може бути лише маргінальною, навряд чи щось зрушиться в плані освіти.
до речі, “бездумное потреблядство”, теж має свою природу, яку треба осмислити сучасним філософам. ймовірно, це й дасть розуміння, “кто виноват и что делать” 🙂
Формувати освітню політику й контролювати її виконання повинне Міністерство освіти (яке є частиною Уряду, який формує коаліція Парламенту, який обирають громадяни з-поміж себе). А там уже, якщо якісь конкретні кадри не воліють виконувати роботу, на яку їх наймає це Міністерство, — то до побачення.
абсолютно підтримую цю позицію
> Просто згадаємо про те, якими аргументами оперували ті, хто ухвалив рішення загальмувати розвал федерації на менші фрагменти.
Так вони ж і розвал всього совка намагалися загальмувати, згадаймо сумнопам’ятну промову Джорджа Буша-старшого в Києві, за яку він отримав прізвисько “київське сцикло”.
> Тоді багато хто говорив про те, що в такому разі там настане маргіналізація, що призведе до міжнародного тероризму і війн.
Власне, найкращий критерій істинності (чи хибності) теорії — це практика. От вони не хотіли розвалу совка, а він розвалився. І що, хіба те, що від нього відвалилося, стало розсадником тероризму й війн? Ні, розсадником тероризму й війн лишилася та частина, яка не розвалилася, — кацапія. Може, якби від кацапії відвалилися би лише Естонія, Литва й Латвія, кацапія не “маргіналізувалася” би, й не стала розсадником тероризму й воєн? Камон, вона стала би лише небезпечнішим розсадником.
Інша справа, що те, що відвалилося (крім Естонії, Литви, Латвії й, можливо, Азербайджану), ніяк не спроможеться цивілізуватися. Так може, варто повернутися до промови “київського сцикла”, і подумати, а може, якраз здоровий націоналізм і дозволив би здійснити ефективну люстрацію й очищення від кацапської інфекції?
Отже, якщо те, що відвалюється від кацапії, не стає проблемою для інших, а просто дуже повільно видужує, а проблемою лишається лише кацапія, чи не напрошується висновок, що необхідно продовжувати відколювати від кацапії шматки, поки той шматок, який і є джерелом цього людоненависницького зла планетарнооо масштабу, не стане настільки маленьким, щоби бути неспроможним заподіяти будь-кому суттєвої шкоди? Або достатньо маленьким, щоби на ньому вже міг дієво спрацювати й “очищувальний вогонь”. Приклад Сербії, здається, доволі показовий.
> А крім того, тоді забійним аргументом було те, що ядерна зброя може потрапити не в ті руки і виникне реальна небезпека її застосування.
Ну й, на останок, щодо цього аргумента. Ядерна зброя — це зброя стримування, в першу чергу. Можливо, в Європі би зараз менше кровищи лилося? А що ту зброю ті же українські міністри “оборони” могли би забарижити якимось покидькам… Так саме тим покидькам цю зброю з іще більшим успіхом барижить залишена не розваленою кацапія. Те, що цю зброю забрали в України, ніяк від цього не уберегло.
В моєї бабусі було щось подібне. Вона роками підтримувала, підгодовувала і допомагала своїм бідним сусідям, ХОЧ ВОНИ ЇЇ НЕ ПРОСИЛИ. Сподіваючись, що це виведе їх на рівень праці і вдячності і зробить таким чином їх більш безпечними для НЕЇ. А вони розбалувались і знахабніли. Зрештою вона припинила свій добресамарітянський шабаш. Боже, що тоді почалося!))) А потім вони розпалися природним шляхом – хтось вмер, когось посадили, а в хату заїхали нормальні люди. Проблема щезла наче пухлина, якій перекрили живлення. З тих пір бабця не допомогає, доки її не попросять. Каже, що мають відчути свій рівень і схилити голову і довести, що гідні зусиль. В НЕ НАВПАКИ, як було з Заходом, де допомога була авансом.
Я називаю це короною здорової людини.