За 25 років свого правління курником путін показав себе великим любителем рольових ігор як публічного, так і цілком інтимного характеру. У даному випадку ми залишаємо осторонь саме другий формат таких ігор та ролі, які він виконував під час спілкування з гімнасткою Кабаєвою, булавою, обручем чи ж стрічкою. Немає потреби з’ясовувати і яку роль він грав із Шойгу посеред тайги у тому самому наметі, про який вже ходить маса легенд у стилі «ті, які, яких», оскільки це не стосується предмета обговорення. Замість цього, є сенс звернути увагу на те, які ролі він грав для публіки.
Так, під час тієї наметової епопеї, коли старезний нацлідер постав перед публікою топлес, він явно грав роль Віннету, сина Інчучуна. А взагалі, він часто перевтілювався в образ дзюдоїста, який усіх перемагав, маючи свіжі штани, що не мають слідів переживань. Крім того, у нього є роль «лелечника» і підкорювача глибин, просто зафаршированих амфорами, скрижалями і напевно — мощами, захованими в скрині. Втім, найчастіше він вбирався у стилі мілітарі, граючи роль то льотчика, з хобом на носі, то моряка, у відповідній морській формі.
До речі, морська форма, з його зростом та фізичними габаритами, йому цілком личить, принаймні — у верхній її частині, оскільки вона дуже схожа на таку в японських школярок. Тому якщо йому змінити нижню частину гардероба на спідницю і додати більш-менш пристойну перуку, то він цілком міг би зіграти і таку роль. Але ось кілька днів тому його костюмери явно промахнулися з образом. Путін вирішив зіграти роль «верховного головнокомандувача» і натягнув на себе камуфляж.
Напевно, багато хто бачив фото або відео, на якому путін штовхав свою промову про чергову вундервафлю, але цього разу — без демонстрації мультфільму і поп-корну. Мабуть, такий костюм мав вселяти якщо не жах, то захоплення і місцями — гордість, але не склалося. У нього був вигляд не фельдмаршала чи генералісимуса, а скоріше — юнги, або сина «полку». І ось у такому вигляді він повідомив про те, що буквально кілька днів тому пройшли успішні випробування «ракети з ядерною силовою установкою «Буревісник». Детальніше про це розповів начальник Генштабу Герасимов.
Важко сказати, які там у них критерії успіху випробування такої зброї, оскільки всередині ракети знаходиться нехай і примітивний, але все ж — ядерний реактор і якщо звичайну ракету можна направити на ціль, розташовану в певній точці спеціального полігону, то така, де б вона не впала, спричинить осередок радіоактивного зараження. Якщо це — успіх, то в такому разі — дуже своєрідний. Що характерно, там зазвичай заведено коментувати підсумки випробування ракет саме зазначенням того, що ракета вразила ціль на конкретному полігоні. У цьому випадку такого повідомлення не було, а як відомо, слід звертати увагу не тільки на те, що сказано, а й про що промовчали. У цьому конкретному епізоді цей момент був прихований неспроста.
Але після виступу путіна та оголошення про випробування ракети особливого ажіотажу ніде не виникло і це одразу наштовхнуло на думку про те, що позиціонування цього агрегату як ультимативної зброї, не відповідає дійсності. Навіть більше, всі зацікавлені сторони мають цілком вичерпне уявлення про те, що запилили в курнику. Не дивно, що на запитання журналістів про ракету, Трамп відмахнувся і сказав про те, що путіну варто було б припинити війну, доки його економіка не почала розвалюватися, але точно — не займатися випробуваннями ракет.
Така індиферентна реакція Додіка, та й інших західних лідерів, на пафосну промову путіна про ракету, змусила запросити думку «експертів» і видатних коментаторів таких тем про те, наскільки ця зброя революційна і чи справді її можна вважати проривом у технологіях і системах озброєнь, як їхнє втілення. І плюс до того, наскільки Вашингтон адекватно реагує на подібні демарші. І ось, низка провідних інформаційних ресурсів і фахівців таки висловили свою думку з цього приводу.
(Далі буде)
Коли це педофіл Трамп встиг стати для DL авторитетом в галузі ракетної зброї? Він відмахнувся тому, що його зараз більше цікавить “конюшня”, яку він приторочив До Білого Дому.