Послання посланця

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Після того як до славного міста Вашингтона з особливим поспіхом вирушив спецпредставник чи то прутіна, чи то його дочки Катерини, виникло стійке відчуття дежавю. Тобто товариш Кіріл вирішив персонально з’ясувати, куди саме держсекретар Рубіо послав чемпіона з кінних перегонів Лаврова. І ось картинка ожила і стала просто винятково чіткою. Ліворуч – спеціальний посланець, праворуч – міністр фінансів США, а сама сцена послання посланця виглядає так:

Хто б міг подумати, що чверть століття тому цю сцену зобразили з такою разючою ясністю та повною відповідністю до змісту події. Тут треба дещо пояснити, бо наведена вище асоціація виглядатиме не дуже переконливо. По-перше, ось цей уже не молодий хлопчина приїхав дізнатися про те, куди саме послали товариша, чий портрет зображено на заголовному фото. При цьому він сам має ось такий власний портрет:

Але мало того, що в нього обличчя має такий вигляд, який у Чезаре Ломброзо не залишив би жодних сумнівів у тому, що його треба відправити до академіка Павлова, щоб той ставив на ньому досліди з лампочкою та дзвінком, то він ще й презенти роздавав у вигляді шоколадок із такими обгортками:

Що характерно, лапті давно славляться своїм плагіатом і в цьому випадку не вигадали нічого нового. У нас уже понад десять років цей хід обіграно у промислових масштабах. Щоправда, з портретом прутіна випускають не шоколад, а туалетний папір, але сама ідея, закладена в цю маркетингову комбінацію, ідентична. Хоча не факт, що товариш Кіріл не презентував і папір разом із цукерками, щоб, як-то кажуть, двічі не вставати.

Словом, Дмітрієву все пояснили і послали його вже особисто, але чітко за тією самою адресою, яку позначив держсекретар у телефонній розмові з Лавровим. Тож тут не може бути жодних недомовок. І що характерно, Дмітрієв рвав на собі спіднє, обіцяючи переговорити якщо не з самим Додіком, то як мінімум – з Рубіо або у крайньому випадку – з перукарем Трумпа, але прийняв його міністр фінансів, який після цього вийшов до преси і висловився в тому дусі, що йому навіть і розповісти нічого про пустий дзвін прутінського пропагандиста.

А сам Дмітрієв почав роздавати інтерв’ю і розповідати про те, що санкції на них ніяк не вплинуть і що Штатам від них самим буде гірше, а на просте запитання про те, навіщо він тоді сюди приїхав, товариш Кіріл покашляв, помукав, і всім стало зрозуміло, що головною метою був шопінг. Жовта преса пише, що начебто він купив кілька дрилів на акумуляторах у магазині для дорослих. Ну, і як тільки його послали, з’явилася реакція москви.

Там прутін продемонстрував рідкісне видовище і змінив свій бронепіджак на щось у камуфляжному забарвленні. Кажуть, що коли його побачила не зовсім твереза Маша Захарова, вона видала ось такий комплемент:

Ну, а сам прутін пояснив мету зборів тим, що щойно було проведено успішне випробування крилатої ракети з ядерною силовою установкою «Авангард». Щоправда, не зовсім зрозуміло, в чому полягає успіх випробування. Адже якщо йдеться про балістичну ракету, то вона звично уражає ціль на камчатському полігоні «Кура». А ось що уразила ця ракета? Адже де б вона не зустріла землю, там залишиться масивна пляма радіоактивного зараження. То в чому там успіх полягає? Плюс до того, вона начебто пролетіла 14 тисяч кілометрів. Це де ж вона так літала?

Словом, усе передбачувано. Свого часу прутін божився, що вже націлив куди треба термоядерну ракету «Посейдон», і навіть мультик зняли про те, як вона влучає в берег Флориди, який підозріло нагадує околиці Мар-а-Лаго, а тепер – ось це. Загалом нічого нового, але тут є важливий момент. Тепер ЗСУ можуть отримати замовлення на облаштування техніки безпеки на одному абсолютно секретному заводі, який носить назву на кшталт «Пластмас», і відповідно, на інструмент для його виконання. Що ж, на кожен хитрий «Буревісник» знайдеться потрібний інструмент із гвинтом.